Я сіла у візок і ледь не вивалилася з нього. Уся проблема
була в мені. З такими порушеннями координації рухів, як у мене, я можу
звалитися і з простого стільця. Дуже засмутилася. Трохи заспокоївшись,
зайнялася пошуками «сучасного» Кулібіна. Але Кулібіну потрібно платити,
та й знайти його непросто.
По допомогу я звернулася на завод імені Артема. Спасибі,
не відмовили. Але необхіднi були гроші. І в цьому допомогли добрі люди.
Сергій Іванович Бичков, начальник Головного управління соціального захисту
населення м. Києва, оперативно вирішив мою проблему.
Удосконалений на заводі візок перевершив усі мої сподiвання!
Він став надійним, легким в управлінні важелями, в нього чудовий хід. А
найголовніше — з нього я вже точно вивалитися не зможу.
Мені дуже хочеться подякувати усім тим, хто брав участь
у вдосконаленні візка: директору Устяну Альберту Олексійовичу, головному
інженеру Барабою Миколі Миколайовичу, бригадиру Самсонюку Павлу Миколайовичу
і всьому колективу.
і величезною вдячністю ЗЕМЛІНОВА
Світлана Анатоліївна, інвалід
першої групи з порушенням
опорно-рухового апарату, Київ
Світлана Анатоліївна, отримавши вдосконалений візок,
піднеслася духом. І вірить, що все буде гаразд. Але необхідне тривале лікування.
Потрібні дорогі ліки, на які, звичайно ж, навіть двох пенсій — Світлани
Анатоліївни та її мами — не вистачить. Якщо хтось хоче допомогти жінці
в її біді, звертайтеся до редакції «Дня», тел.: 414-39-56, 414-91-26, 414-43-31.
