Присутні могли не лише насолодитися звучанням, але й потішити зір, погортавши «винуватців подій» — поетичні книжки. До речі, такі різні автори дуже різних збірок були спільні в думці, що уперше в житті їхні книжки видано так, як їм би самим того хотілося. Це стосується і криваво-червоної «Алергії», оформленій у видавництві «Критика» Миколою Кумановським, чорної (мабудь, від «обиди») «Діви Обиди» («Лілея-НВ») із ілюстраціями Анатолія Буртового, якого Ігор Римарук з гордістю назвав своїм співавтором. «Я дуже рада, що українська поезія потрібна ще комусь, крім українських поетів, — водночас підкресливши камерність поетичного жанру, висловила свою думку про подію Наталка Білоцерківець, — тому для мене ця зустріч щось на кшталт вручення «Оскару».