22 березня
Коли я приходжу в ту діру, яку прийнято називати «додому», звичайно ж першим ділом я беру диво-кубик «Маггі». Він потрібен мені, щоб наїстися. Всухом’ятку кубик іде погано, тому я хочу води, якої нема вже місяць. Але гоління насухо потрійним лезом «Жилет» на диво загострило мій розум — в осяянні згадую, що в іншому кінці вулиці Можайського я позичив літру води в протерту старою газетою каструлю. Постійне використання ремінного масажера для стегон і сідниць забрало з мене зайвий жир — я стрибнув, як олень, до заповітної каструлі, але — о, горе! — використання замість накривки нової прокладки «Олвейс» призвело до фатального — вона ввібрала в себе всю вологу до краплі і помахала крильцями.
...Я жую «Маггі» і мало не плачу. Втішає хіба те, що використання препарату проти тарганів «Мегакіл» потруїло не лише комах, але й сусідів. Які ще живі — заїдають одне одного.
