Дніпропетровська влада потішила місцеву громадськість новою соціальною ініціативою — за рішенням депутатів міськради у навчальних закладах і на підприємствах міста з метою реалізації державної політики і виховання підростаючого покоління, будуть створені комітети у справах молоді. У проекті типового положення про ці органи, які якось дивно нагадують комітети комсомолу колишніх часів, сформульовано і чимось схожі завдання: допомагати адміністрації у розв’язанні проблем, сприяти організації навчально-виховної, культурно-масової, спортивної та іншої роботи, сприяти відбору талановитої молоді тощо. Розробники положення, яке обговорювали на сесії міськради (вочевидь, для того, щоб «творчість молодих» не зайшла надто далеко) після обширного переліку завдань наділили комітети досить скромними правами: за погодженням із начальником отримувати інформацію, брати участь у засіданнях адміністрації і залучати до роботи потрібних фахівців. Та й самі органи молодіжного самоврядування, за ідеєю авторів положення, можуть створюватися у вузах і на підприємствах хіба що за наказом начальства, а кандидатури їхніх голів спершу мають бути винесені на розгляд молодіжних конференцій за представленням адміністрації, після чого ще й затверджені головою комітету міськради у справах сім’ї та молоді!
Така сувора регламентація викликала заперечення серед депутатів, які зійшлися на тому, що положення, а заодно і кошторис витрат з бюджету — на канцтовари, папір, грошові заохочення активістів — потребують доопрацювання. Але як би там не було, сам факт створення комітетів у справах молоді частиною народних обранців був сприйнятий захоплено. До речі, в одному з центральних районів Дніпропетровська місцева влада ще п’ять років тому не тільки створила за своєю ініціативою подібні комітети, а й відродила студентські будзагони, народну дружину, а також молодіжні оперативні загони.
