Національна асамблея Франції розпочала розгляд доповіді одного з депутатів, у якій зроблено абсолютно чіткий висновок: французька візова служба в консульстві країни за кордоном потерпає від поганого облаштування, корупції та зловживань. Французьке МЗС у принципі заперечує, що такі факти мали місце, проте наполягає на тому, що справи насправді не такі вже й погані. Великого скандалу, очевидно, не буде — але щось треба міняти, твердять зацікавлені.
Як і всі розвинуті країни, Франція всіма силами бореться з легальною міграцією. І як усі розвинуті країни, все одно, попри всі, часом надто суворі, «драконівські» засоби, як їх називає «Ле Монд», залишається для багатьох омріяною землею. Зусиллями трьох попередніх французьких урядів кількість виданих минулого року в'їзних віз втричі менша, ніж 1987 р. — менша за 2 млн. проти 5,6 млн. Все одно мас-медіа щодня повідомляють про затримання чергових нелегалів.
Робітники візової служби обслуговують юрби бажаючих в'їхати до Франції дуже часто в абсолютно непристосованих приміщеннях — буває, що в якихось халабудах чи гаражах. Тож не дивно, що до прохачів вони ставляться з почуттями, далекими від любові. Чисельність цих працівників щороку скорочується, тоді як прохачів більшає.
Французи, здається, знайшли вихід — наймати на службу місцевих, звісно, за набагато меншу платню. В доповіді сказано, що таким чином у деяких французьких консульствах штат на три чверті складається з місцевих, які не мають відповідної підготовки. І це дуже часто приводить до корупції. Преса наводить чимало прикладів, коли в деяких азійських та африканських країнах завжди знаходяться бажаючі скористатися «обхідними шляхами» для отримання французької візи. За відповідну плату. Звичайно — послуга коштує, як свідчать обізнані, від 6 до 20 тисяч французьких франків. Зафіксовані випадки «зникнення» візових етикеток, марок, штампів, форм анкет, причому навіть у французькому консульстві у Люксембурзі. Французькі консульські установи в Китаї теж під підозрою.
Один з консульських працівників у Бамако (столиця африканської країни Малi), як повідомляється, «брав натурою», тобто вимагав поступливості молодих жінок в обмін на довгождану візу. Київ поки що потрапив до доповіді лише з однієї причини — за явно недостатню чисельність працівників візового відділу. Втім, ні для кого не секрет, що й у Києві нерідко можна прочитати оголошення компаній чи агентств, які гарантують отримання шенгенської візи...
А оскільки Україна, мабуть, ще довго належатиме до загального списку країн, які представляють «міграційний ризик» для Заходу, то можна чекати ще всього.
