Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Тепловий експеримент» від академіка

5 лютого, 2000 - 00:00

Отже, пропоную простий експеримент. Моя квартира опалюється тепломережею «Донецьквугілля». Я плачу 57 копійок за 1 кв. м житлоплощі на місяць. Але це ніби лише 70%. Виходить, 100% — це 81,5 копійки. Звідки береться 100% тариф? Давайте запитаємо в керівництва тепломережі, за якою ціною там купують природний газ. На газовому ринку він іде по 25 (а то й 20) доларів «живими» грошима за 1000 кубометрів. Але тут, боюся, йдеться про ціну втричі більшу й, зрозуміло, за бартером. Б'юся об заставу, ще відсотків 35—40 становлять реальні втрати тепла. А яка норма рентабельності виводиться тепломережею? Ті ж 35—45%. Хто це все оплачує? Ми! Тепер подивимося, що «висить» на балансі тепломережі, сприяючи зростанню собівартості тепла. Як кажуть у Одесі, «ви будете на них сильно дивуватися» — в однієї міськтепломережі Донецької області на балансі був навіть... зуболікарський кабінет! Нарешті, зайдемо в котельну й дізнаємося, яким приладом там вимірюють кількість тепла, що відпускається споживачам. Виявляється... ніяким. «Контора» виробляє розрахунки виходячи з цифри 0,035 Гкал на 1 кв. м на рік, згідно з нормативами від 1986 року. А вони, по-перше, призначені виключно для проектування, а по-друге, не виключено, разiв у два-три завищені.

Тому фахівці Кабміну зобов'язані були провести комплексний аналіз собівартості житлово-комунальних послуг, і не сидячи в столичних кабінетах, а з виїздом у десяток місцевих міськтепломереж і міськводоканалів. Потім усе узагальнити й сказати: ось розраховані нами в режимі жорсткої економії тарифи на комунальні послуги у районах України. А тепер там, де платять менше, підтягуйте плату населення під наші розрахунки.

ДО РЕЧІ

Спосіб «заспокоєння» зростання цін на житлово-комунальні послуги, запропонований нашим читачем, далеко не єдиний. Скажімо, в Луганській області вирішили встановити лічильники води й тепла, що дозволить зекономити 30% бюджетних коштів. Лише в шахтарських містах Брянка, Стаханов, Краснодон щорічна економія прогнозовано становитиме 119 тис., 594 тис. і 400 тис. грн. відповідно, повідомляє УНІАН із посиланням на голову комітету з питань територій пріоритетного розвитку в Луганській області Юрія Кононова. Усього комунальникам цієї області, які вперше в Україні скористалися муніципальною кредитною лінією, необхідно на фінансування цього проекту 217 млн. грн.

Михайло КРАСНЯНСЬКИЙ, академік-стажист Академії технологічних наук України
Газета: 
Рубрика: