Різдво-2000 було відзначене подією, яку важко не назвати екстраординарною, — до Єрусалима, Святої Землі, з'їхалися не тільки предстоятелі православних церков світу, а й керівники держав, у яких православні становлять більшість населення, — таких, як Білорусь, Грузія, Молдова, Румунія та Україна. Росію представляв Борис Єльцин. Кожен глава держави взяв участь у різдвяному богослужінні, а також отримав від Єрусалимської патріархії старовинний (заснований IV ст.) орден Лицаря Гробу Господнього. Святу землю відвідав також — у складі делегації Російської православної церкви — предстоятель УПЦ митрополит Володимир. Інші наші православні церкви не були запрошені до Єрусалиму, чого, втім, ніхто й не очікував.
Відомо, що сьогодні в світі налічується 14 незалежних православних церков. На відзначення 2000-літнього ювілею до Святої землі прибули предстоятелі 11 церков, серед яких вирізнялися Вселенський патріарх Варфоломей I та Московський патріарх Алексій II. Не приїхали (з політичних міркувань), зокрема, патріархи двох найстаріших православних патріархатів — Олександрійського та Антіохійського. Як бачимо, у справі єдності навіть Різдво виявилося не всесильним.
На Святій землі, окрім святкування, мала місце, звичайно, й політика, включно з церковною. Пан Лучинськи, президент Молдови, де сьогодні православ'я розділене між Румунським та Московським патріархатами, намагався отримати від «з'їзду» православних першосвящеників допомогу в залагоджені церковного конфлікту. Спираючись на свій український досвід, можна вельми сумніватися в наявності будь-якого практичного результату переговорів.
Найбільш важливим церковно- політичним заходом було спільне засідання прибувших ієреїв, де обговорювалася загальна ситуація в православ'ї. Як повідомляють деякі джерела, Московський патріарх Алексій II запропонував прийняти спільну резолюцію, в якій Світове православ'я офіційно засудило б церковні розколи. Малася на увазі ситуація в країнах, де останніми роками постраждала через розколи Російська православна церква — в Молдові, Україні та Естонії. Більшість керівників церков на чолі з Вселенським патріархом Варфоломієм не підтримала Московського патріарха.
Цю ситуацію погодився прокоментувати ігумен Димитрій Рудюк: «Не дивно, що патріарха Алексія II не підтримала більшість предстоятелів. Справа в тому, що у світовому православ'ї давно йде негласна боротьба за першість. З одного боку — Московський патріарх, з іншого — група східних грецьких предстоятелів, які групуються навколо Константинопольського патріарха. Думаю, що запрошення до Єрусалиму глав держав — то також ідея, політична ідея, Московського патріарха. Аби якось об'єднати «православний світ» і протиставити його західному, католицько-протестантському. (Щось на зразок «Православного пакту»?) Не прийшлося патріарху Алексію II також головувати на святі — урочисте навечір'я служив Вселенський патріарх, а літургію Івана Златовустого — патріарх Єрусалимський Діодор у співслужінні інших ієреїв. Серед них Московський патріарх займав — за чином — третє місце після Діодора та Варфоломея (далі йшов патріарх Грузії). Служба велася грецькою, а не церковнослов'янською мовою. Варто відзначити ще такий факт.
Під час телетрансляції літургії із Святої землі демонструвалися телеврізки, присвячені святкуванню Різдва Христового в різних православних церквах світу — у Фінляндії, Японії тощо. «Забули» тільки таку «маленьку» православну країну, як Україна з її храмами та лаврами. Вважаю, що це сталося не без втручання нашого сусіда. А найбільшим сюрпризом було те, що диктор, перелічуючи автономні православні церкви світу, не згадав УПЦ Московського патріархату».
До слів отця Димитрія можна додати ще деякі спостереження. Так, російський канал РТР повідомив своїм глядачам, що святкову службу в Єрусалимі відправив Московський патріарх Алексій II. Що було, м'яко кажучи, неточністю, розрахованою на необізнаність люду православного з дійсними подіями та з канонами церкви. Але чого не зробиш, вірніше не скажеш, заради престижу рідної церкви! Думаю також, що організатори всеправославного зібрання в Єрусалимі розраховували на більшу публічність, на приїзд до Святої землі великої кількості православних паломників. Як засвідчило телебачення, особливого зібрання віруючих не відбулося. Мабуть через те, що в сучасній Європі православні в меншості, а до того ж набагато бідніші за католиків та протестантів і тому не можуть дозволити собі поїздку до Святої землі навіть у 2000- літній ювілей.
І ще одне, останнє. 2000- ліття Різдва Христового — дуже велике християнське свято. Логічною і навіть імперативною можна вважати зустріч православних ієрархів на Святій землі. Щодо з'їзду високих державних політиків, то тут виникає певний сумнів, навіть подив. Адже в сучасному світі за критерієм віри досі об'єднувалися тільки мусульманські держави. Християнська Європа давно пережила середньовічну епоху з її «католицькими величностями» на тронах. Чи почнемо відновлювати? Доречно нагадати також, що в Європі всі — в с і — православні країни є економічно бідними. Через те зустріч «православних» президентів важко розцінювати як перспективну політичну ініціативу. Може саме з цієї причини «З'їзд на Святій землі» майже не висвітлювався світовими ЗМІ.
