Якось Бог гуляв околицею раю і раптом почув незнайомий шум. Бажаючи дізнатися, що там відбувається, Він пішов у бік шуму. І через декілька кроків виявив, що це перетворюється з мавпи якийсь чоловік.
— Гей, чоловіче! — сказав Бог. — Адже Я вже створив одного Чоловіка і навіть дав йому Жінку. Навіщо ще й ти перетворюєшся, більше того, без Моєї допомоги?
— Не Твоє діло, — огризнувся чоловік, який поки що не до кінця перетворився. — I взагалі, йди звідси, я в Тебе не вірю, а в мене тут у кущах іще жінка перетворюється.
«Ото як. Я створив земних тварюк невдячних», — подумав Бог, маючи на увазі мавп. А вголос сказав:
— Ти, звичайно, груба, невихована людина, але що ж Мені з тобою робити? Перетворити назад на мавпу — це не гуманно. Живи вже, знай Мою доброту. Тільки у всьому слухайся Чоловіка. Його я призначаю старшим серед вас, а ти терпи. Я терпів, і вам велю.
— Досить, натерпілися! — заволав чоловік. — Тільки перетворився, а вже експлуатація чоловіка Чоловіком!
Тут із кущів вилізла жінка, яка поки що не до кінця перетворилася з мавпи, а за нею — цілий натовп обідранців із рогатками.
— Це коли ж ти встиг розмножитися? — спитав здивований Бог.
— Що значить «коли»? Ми з моїм іще в мавпах одружилися. Чекати, чи що, як Твій Чоловік, поки якийсь змій нам яблук принесе? — відповіла за чоловіка жінка. — Нам не можна чекати милостей від природи!
— Та ні, плодіться, звичайно... Ваше право. Але навіщо ж так швидко?
— А для того, щоб народу було бiльше i щоб це... Виражати його iнтереси!
— Та ти вже й книжок заборонених начитався? — вразився Господь. — А за це я тебе, мабуть, попрошу переселитися зі всією родиною за межі раю. Хай тут лише Чоловік зі своєю Дружиною живе.
— А це ми ще подивимося, хто кого! — прокричав чоловік, який не до кінця перетворився з мавпи. Звідкись з кущів він дістав безкозирку з гвинтівкою й, крикнувши дружині на прощання: «Сиди вдома, дурепо, а я скоро повернуся!» — побіг у центр раю — туди, де жив Чоловік.
