Молодіжні організації України — за мир у Чечні
Вчора організація «Молодий Рух» спільно з Українською студентською спілкою та іншими молодіжними організаціями провели пікетування російських дипломатичних установ, розташованих в Україні. Мета пікетування — висловити обурення діями російської влади в Чечні, коли терористами та бандитами називають весь чеченський народ. Організатори Львівської акції підкреслили журналістам, що всі їхнi дії носять винятково мирний характер і відповідають чинному українському законодавству. Руслан Секела, депутат Львівської міської ради, зауважив, що з тероризмом треба боротись, разом з тим він заявив, що, на думку молодіжних організацій, методи, які застосовує Росія, не є виправданими. На підтвердження цього організатори пікетування нагадали про досвід Ольстера, де британська влада не вдається до таких радикальних заходів. Організатори акції передали в генеральне консульство Росії звернення молодіжних організацій міста Львова до президента Російської Федерації Бориса Єльцина, повідомляє кореспондент «Дня» Олександр СИРЦОВ.
Аеродромні погромники «образилися» на енергетичну кризу
Хмельницька міліція затримала підозрюваних у погромі на місцевому аеродромі («День», № 233). Як повідомив «Дневі» начальник міськуправління міліції Петро Сарело, у них «вилучено речові докази — радіостанції, інші прилади від літаків». Подробиці резонансного злочину вражають буденністю: «П'ятеро волоцюг встановили намет у лісосмузі, за якусь версту від аеродрому. Звідти вели спостереження й зробили висновок: режимний об'єкт охороняється геть погано. У вандалізмі підозрюються двоє із п'ятьох — якийсь Радюк, 1973 року народження, і Микола Мельниченко, 1984 року народження, який прибився до Хмельницького аж із таврійських степів. Їх узято під варту. Решту відправили до приймальника-розподільника», — розповідає Петро Сарело. Заарештовані запевняють, що тієї ночі аеродромної охорони на місці не було. Вони мали, мовляв, палке бажання хоч раз у житті поглянути на цю грішну землю з висоти пташиного польоту, та енергетична криза стала на перешкоді. Не було гасу... Тоді, мовляв, розсердилися і заходилися рубати сокирами «сталевих птахів». Але хіба спростовано версію про те, що хтось-таки їм «замовив» отой погром? «Слідство ще тільки-но почалося», — відповів Петро Сарело, повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ.
Функції Нацагентства з управління держправами передаються департаменту ФДМ
Функції Нацагентства з управління державними корпоративними правами знову виконуватиме департамент по роботі з акціонерними товариствами Фонду держмайна України (ФДМ), повідомив агентству Інтерфакс-Україна перший заступник Фонду Михайло Чечетов. Рішення щодо майже 800 пакетів акцій, які Нацагентство вже передало в управління облдержадміністраціям, і понад 100 — в управління міністерств, за словами М. Чечетова, прийматиме тільки Кабінет Міністрів, оскільки вони передавалися за його розпорядженнями. «Фонд держмайна контролюватиме ті пакети акцій, які залишилися безпосередньо у веденні Нацагентства, — сказав він. — Зокрема, ФДМ здійснюватиме контроль за тим, як виконують свої зобов'язання переможці конкурсів, яким пакети акцій було передано в управління. У разі невиконання цих зобов'язань договори розриватимуться, а пакети провертатимуться у держвласність із подальшим їх продажем», — зазначив М. Чечетов.
Львів може залишитися без радянських пам'ятників
Щоправда, якщо досі йшлося лише про демонтаж пам'ятників того періоду, чи їх незначну реконструкцію, то тепер йдеться про значно серйозніші зміни. І стосуються вони чи не останнього пам'ятника тої епохи, що залишились у місті — меморіального комплексу радянським воїнам-визволителям, що розташований на вулиці Стрийській. Річ у тім, що попередній склад міської ради ухвалив демонтувати на ньому радянські символи. Не так давно про цю ухвалу нагадав депутатам міськради Юліан Павлів. Однак, на його думку, це не вирішить проблеми. Та й сама заміна комуністичних зірочок на українські тризуби лише надасть пам'ятникові потворного вигляду. Практику переробки пам'ятників він вважає аморальною. Саме тому він запропонував на цьому місці створити центр боротьби, страждань і геройства українського народу. Водночас головний архітектор міста Володимир Швець, погоджуючись, що проблема із пам'ятником є, вважає її досить серйозною. Передусім тому, що розташований він у дуже вдалому місці, і виконаний якісно. Та й тема, якій він присвячений — війна. Ще одним аспектом проблеми є те, що ще живі всі автори пам'ятника. І вони, природно, розглядають його як власний мистецький твір. І, за переконанням Володимира Швеця, доволі непоганий. Юліан Павлів визнає, що його ідея створення центру боротьби, мучеництва і страждань є подібна до тієї, що здійснена в Ізраїлі. Такий центр має відображати історію України за останні 100 років. І саме він має бути тим місцем, що примирить різні погляди на нашу історію, оскільки увічнить пам'ять про всіх українців, що загинули в боротьбі за незалежність, повідомляє кореспондент «Дня» Олександр СИРЦОВ.
Пожежа на газопроводі: де тонко, там і рветься
19 грудня на газопроводі «Новопсков — Аксай — Моздок» у районі Червоного Яра Краснодонського району на четвертій нитці стався розрив з подальшим займанням. Полум'я сягало висоти близько 30 метрів. На щастя, на дільниці «Луганськ–Дар'євка», де сталася НП, населених пунктів немає, тому вогонь знищив тільки невелику діброву й лісопосадку. Будиночок обхідника газопроводу пожежникам усе ж вдалося відвоювати в стихії. Хоча полум'я знаходилося досить далеко від будівлі, температура повітря, втім, була настільки високою, що житло обхідника періодично доводилося поливати водою, запобігаючи займанню. Пожежа тривала понад 3 години. Попри те, що на місце події оперативно прибули не тільки краснодонські пожежники, але й луганчани, пожежу загасити не вдавалося, тому що обхідник не знав, де знаходиться засувка. Тільки через три години прибули керівники й фахівці управління магістральних газопроводів, які знайшли нещасливу засувку, після чого вогонь утратив свою силу. За однією з версій, розрив газопроводу міг з'явитися внаслідок просідання грунту, що спровокувало розрив труби. Спеціально створена комісія зараз підраховує збитки. До речі, це вже друга аварія на цьому газопроводі. Перша сталася 1996 року й завдала величезних збитків, повідомляє кореспондент «Дня» Алла АНТИПОВА.
