Еліта твориться не програмами міністерств, а діяльністю одиниць

В одному номері «Дня» (№162, від 4 вересня) вміщено дві статті науковців — Максима Стріхи та Віталія Кордюма. Вони близькі за тематикою й світосприманням — під кутом зору вченої інтелігентної людини життя решти народу здається ірраціональним, а про дії влади еліта взагалі не може говорити спокійно. Та історія нашого народу каже нам, що не можна жити самим запереченням — ми б не вижили в роки Гулагів, світових та громадянських війн, якби не довіряли собі в глибині душі. І не робили кожного разу в критичних обставинах правильного вибору — за кого ми та на чиєму боці. Зараз теж настав критичний час — насильницьке обрання глави держави ставить усіх нас перед дилемою: чи скоритися логіці здорового глузду, чи, навпаки, довіритися своїй совісті й ризикнути жити своїм розумом. Якщо ми дійсно вільний народ — то повинні слухатися лише голосу сумління, яке чітко відрізняє служіння своєму народові від кар'єри, голос істини від підказки користі. На кожному щаблі суспільних ієрархій, у кожній щоденній ситуації ми повинні робити те, чого вимагає професійна гідність та доля нашого народу. Еліта твориться не програмами міністерств, а діяльністю одиниць. Даниїл Андреєв передрік появу в наш час втіленої совісті людства — «Троянди Світу». Її понтифік має бути людиною, якій людство довірить своє життя, бо згодиться на моральний контроль «Троянди Світу» над дійсністю держав. Та для цього спочатку треба, щоб всі люди доброї волі зрозуміли, що ніхто ніколи не зніме з них відповідальності за дії й долю людства, починаючи зі свого рідного народу, а найперше з самих себе. Найбільша суспільна революція третього тисячоліття починається в наших душах. І не треба посилатися на шалений опір середовища — на те воно й існує — це прояв наших зусиль. І не треба посилатися на обставини — вони завжди підкоряються розумові. Нема безвихідних ситуацій — тож шукаймо проходи разом. Джин вийшов із пляшки й не повернеться назад!