Що ж вам робити? Міняти місце роботи? Але надія знайти
сьогодні роботу до душі, що задовольняє всі ваші вимоги, вельми примарна.
Відповідь проста — треба перечитати колективний договір (КД), який трудовий
колектив (і ви, як частина його) уклали з власником підприємства. Спираючись
на положення КД, ви зможете вирішити всі проблеми, що виникають між вами
і власником підприємства, бо саме КД покликаний регулювати трудові відносини
і захищати соціально- економічні інтереси трудящих. Але це — якщо КД на
вашому підприємстві укладений. А якщо ні?
На підприємствах, де не укладаються колективні договори
(а це в основному підприємства з недержавною формою власності — приватні,
малі підприємства з відносно невеликою кількістю працюючих) працівники
позбавлені останньої, а часто і єдиної в наш складний час можливості захищати
свої інтереси та відстоювати свої права. Тим самим, всі питання регулювання
трудових, виробничих і соціально-економічних відносин між працівником і
власником віддаються на відкуп останньому. Чим він успішно і користується
для задоволення власних меркантильних інтересів у сучасній складній економічній
і психологічній обстановці. Становище працівників на вказаних підприємствах
ускладнюється ще й тим, що на них, як правило, відсутні й профспілки, покликані
відстоювати інтереси працюючих.
Ситуація з неукладанням колективних договорів на підприємствах
України набуває дедалі масовішого характеру. Так, за даними Федерації незалежних
профспілок України, в місті Києві 1999 року лише 60% підприємств уклало
колективні договори зі своїми працівниками. А за даними Міністерства праці
та соціальної політики України, загалом по країні на 1 квітня 1999 року,
було укладено близько 55 тисяч КД, їхня дія поширюється на 10 мільйонів
працівників, що становить 66% їх загальної чисельності. І це при тому,
що в країні функціонує майже 500 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності.
Не мають КД майже половина підприємств недержавної форми власності і новостворених
підприємств.
...Того зимового дня нічого не віщувало про нещастя. Два
молоді чоловіки — працівники приватної фірми «Віктор» — знаходилися на
своєму робочому місці автозаправної станції. Один із них, оператор Андрій,
з невідомої причини (пізніше з'ясується, що він займався вирішенням особистих
проблем — зливав бензин) заліз на блок-пункт бензину А-95 і відкрутив кришку
оглядового люка, який мав бути герметично закритий, опломбований і призначався
для проведення профілактичних робіт, а для зливу бензину існує спеціальний
зливний люк. Напарник Борис, подавши Андрію каністру і залишившись стояти
внизу, через деякий час почув усередині резервуару якісь звуки і покликав
товариша. Не отримавши відповіді, Борис заліз нагору і виявив на дні резервуару
бездиханного Андрія. Викликані «швидка допомога» і пожежники дістали тіло
оператора з резервуару. Медичний висновок про причину смерті молодої людини
свідчить: «утоплення в пальному».
Даний інцидент розслідувала комісія, котра і встановила,
що причиною пригоди стало використання загиблим для зливу бензину оглядового
люку замість спеціального наливного. Допуск керівництвом оператора до роботи
без проведення спеціального навчання по спеціальності і без проходження
медичного огляду, а також недостатній контроль за безпечною експлуатацією
АЗС з боку її завідувача.
От і все — розслідування проведено, винні знайдені і покарані
(завідуючий АЗС отримав сувору догану), причини з'ясовані. Але абсолютно
точно й однозначно відповісти на запитання, чому це сталося — неможливо.
Чи тому, що загиблий, який виконував роботи підвищеної небезпеки, просто
не був навчений по спеціальності, не пройшов перевірку знань iз питань
охорони праці. Керівник фірми не ознайомив його з інформацією про стан
охорони праці на підприємстві, не розказав про існуючі небезпечні та шкідливі
чинники на робочому місці, вимоги безпеки при виконанні ним трудових обов'язків.
Чи тому, що ні при прийомі на роботу, ні періодично під
час її виконання загиблий не пройшов жодного медогляду. Адже, найвірогідніше,
результатом його падіння в резервуар і стало різке погіршення здоров'я
через вдихання парiв токсичного бензину.
Питань у цій історії багато. Але за всіма питаннями досить
виразно проступає незнання. Не знав, бо не навчили, не розказали. А це
вже порушення власником даного приватного підприємства ст. 27 Закону України
«Про охорону праці». Згідно зі статтею, він мав проінформувати своїх працівників
про стан охорони праці на своєму підприємстві. Вся необхідна для цього
інформація, в тому числі і з інших питань, пов'язаних як з охороною праці,
так і з дотриманням соціально- економічних інтересів працюючих, мала міститися
в колективному договорі, що укладається між власником і працівниками, чого
на даному підприємстві якраз і не було.
Тому у ваших інтересах — ЗНАТИ, що передусім для захисту
інтересів людини праці в нашій державі існує потужний державний апарат
(і наглядові органи в тому числі), представлений, зокрема, Мінпраці, Головною
державною інспекцією праці в його складі, а також державним у минулому,
а нині підлеглим Мінпраці Комітетом з охорони праці. Держінспектори цих
органів покликані захищати не тільки безпеку, здоров'я, а іноді й життя
трудящих, але й їхні економічні та соціальні інтереси.
Слід також пам'ятати і про профспілки, головним завданням
яких є захист інтересів людини праці. Щоправда, трудящі далеко не всіх
підприємств попадають у сферу діяльності профспілок (з різних причин, але
це вже зовсім інша історія). Адже нам, працюючим, для укладання з власником
колективного договору не обов'язково бути членами якоїсь профспілки. Нам
досить зі своїх лав обрати й уповноважити представника для ведення переговорів
і подальшого укладання горезвісного колективного договору. Нам треба лише
навчитися самим відстоювати власні соціально-економічні інтереси хоч перед
ким би то було (і, передусім, перед роботодавцем), вміло використовуючи
для цього існуючу законодавчу базу (у цьому випадку це, передусім, Закони
України «Про колективні договори й угоди» та «Про охорону праці») і наявний
державний апарат.
ДОВІДКА «Дня»
Як повідомили «Дню» в прес-службі Комітету по нагляду за
охороною праці України, за 10 місяців поточного року державними інспекторами
призупинена робота понад 150 тис. підприємств, виробництв і об'єктів, де
створювалася аварійна ситуація або існувала загроза життю людей. За незадовільний
стан охорони праці накладено штрафи на 643 підприємства, оштрафовано понад
18 тис. працівників, у тому числі 3296 перших керівників, на 407 осіб направлено
матеріали до прокуратури. За 10 місяців 1999 року на виробництві смертельно
травмовано 1173 працівника, що на 141 особу менше, ніж за аналогічний період
минулого року. Відбулося зростання смертельного травматизму в будівництві
— з 80 до 90 смертельних випадків, житлово-комунальному господарстві —
з 31 до 37 випадків, машинобудуванні — з 37 до 39, в сфері зв'язку — з
4 до 6 випадків. Високим залишається травматизм на підприємствах агропромислового
комплексу, де в цьому році загинув 401 працівник, та на підприємствах вугільної
галузі — 260 працівників. Збільшилась кількість загиблих на підприємствах
8 областей та міста Севастополя, з них найбільше в Тернопільській області
— 30 проти 13 в минулому році; в Рівненській — 22 проти 11, в Чернігівській
— 32 проти 22. Допущено 167 аварій з груповими нещасними випадками проти
176 в 1998 році, в тому числі в жовтні поточного року — 12 групових нещасних
випадків. Найважчі наслідки з них мали аварії, що трапилися: 5 жовтня на
шахті «Новопавлівська» ДХК «Донбасантрацит», де в результаті невдалого
спуску кліті в шахту 11 шахтарів отримали травми, та 28 жовтня на приватному
київському підприємстві «Контакт-Плюс», де внаслідок обвалу грунту під
час укладки труб загинуло 2 мулярів. Основними причинами аварій та травмування
за оцінками Комітету є незадовільна організація робочих місць і безпечного
виконання робіт, порушення технологічної дисципліни, безвідповідальність
керівників виробництва і безпосередніх виконавців в питаннях дотримання
вимог безпеки.
ДО РЕЧІ
Адміністрація президента США Білла Клінтона знову повернулася
до думки запровадити «антистресове» трудове законодавство. Воно покликане
захистити мільйони працівників від постійного стресу на робочому місці,
що, на думку фахівців, є основним джерелом фізичного й психічного нездужання
багатьох американців. Відповідно до даного законопроекту, всі роботодавці
повинні будуть провести в себе на виробництві й у офісах повномасштабну
програму, що знижує до мінімуму стресогенне становище. Даний законопроект
було розроблено департаментом професійної безпеки та здоров'я Міністерства
праці США. Внаслідок низки обставин даний закон набере чинності без тривалих
дебатів у Конгресі США. Раніше його прийняття припинялося, оскільки багато
які експерти вважали, що даний закон є дуже дорогим проектом. Тепер адміністрація
президента США вирішила повернутися до цього закону, й після деякого періоду
громадського обговорення він набере чинності, повідомляє New York Times.
