Можу собі уявити, як вони болісно переживають зиму, як морщать носика, коли бачать на трамвайній зупинці голодного, холодного, зате п'яненького бомжа. Як, надягнувши теплу шубку, вони з огидою штурмують старенький ПАЗик, який везе до метро «Святошин». З неба не падають напівпорожні маршрутки і добрі, винятково благородні автолюбителі з метою добродійності не підкидають до метро. Вони знов і знов бідкаються з приводу цього несправедливого життя, яке відмовляє в тарілочці з блакитним обідком і, певне, почуваються обділеними й ображеними. Я вчора це бачила. На автобусній зупинці, повз яку проїжджала снігоприбиральна машина, мабуть, іще минулої зими і де зазвичай більше десяти чоловік не збирається, топталося чоловік... шістдесят(!), причому не поміщалися на тротуарі, тонули у снігу, а отже, печально блукали по проїжджій частині. Ні автобусів, ні тобі маршруток, ані легковиків — і не завидати. Жінки, натягнувши капюшони, нарікали на погоду і роботу громадського транспорту, на неприбуткових чоловіків і неслухняних дітей. Нарікали гучно, а тому й залишилися незабаром на «острівці» — чоловіцтво з розумінням переглядалося і поволі зсунулося на проїжджу частину з єдиним, видно, бажанням — пошвидше зникнути звідсіля. Лише одне хлопча (чи то дівча), років п'яти, у синій наглухо застебненій шубці, радісно ловило на рукавички снігові метелики. Захоплення дитини не знало меж. Дивовижний це талант — знайти радість у тому, в чому інші бачать лише тугу і безнадію! Дивовижна дитяча здатність пристосуватися до об'єктивної реальності!
... Учора я діставалася на роботу майже дві години, хоч передбачила транспортні проблеми і вийшла раніше від звичайного. Приїхала в редакцію з напрочуд піднесеним, навіть відмінним настроєм. Дивина, подумала я, адже, в принципі, після штурму маршруток і п'ятнадцятихвилинного спуску в метро (народу-у!), тисняви у вагоні та коментарів роздратованих пасажирів настрій мав би бути досить кепським. Я пригадала, як топала до перехрестя (дві автобусні зупинки). Вітер і колючий сніг в обличчя, ноги грузнуть у невтоптаних снігових кучугурах. Аж ось і воно — перехрестя. Перехрестя — така собі маленька мета. Там зручна транспортна розв'язка. Зараз мені важко йти і не легше дихати, але з кожним кроком я наближаюся до своєї мети. Я долаю перешкоди, навіть, так би мовити, борюся з природною (хоча й урбанізованою) стихією, але я досягну наміченого — дійду до цієї бісової розв'язки. Дійду і поїду до метро, а потім туди, де натовпами чигають мої колеги — цікаві, професійні люди — пишуть, верстають, компонують, керують тим, що я люблю. Смішно? Наївно? Напевно. Можливо, це все одно, що ловити сніжинки на рукавичку...
ДО РЕЧІ
«За останні чотири дні в Лікарню швидкої допомоги з травмами різного ступеня складності поступило понад 70 чоловік, 20 з яких перебувають на лікуванні у стаціонарі, — повідомив «Дню» завідуючий відділенням травматології ЛШД Олександр Скопенко. — Враховуючи ожеледь і снігові замети на дорогах столиці, ми очікуємо, що найближчими днями кількість травмованих зросте в кілька разів. Проте таку картину ми спостерігаємо щорічно. Не знаю, яке відомство займається очищенням доріг від снігу і льоду, але можу з упевненістю сказати, що за таку його роботу каліцтвами і травмами розплачуються ні в чому не винні люди. До речі, днями у нашій лікарні пішов з життя пацієнт, який зазнав важких травм голови внаслідок дорожньо-транспортної аварії».
А заступник головлікаря Київської ЛШД Володимир Нікішиєв розповів, що дістався вчора на роботу лише до 11-ої ранку. «Моя машина через ожеледь і нерозчищені дороги зіткнулася з іншою машиною. Хірург нашої лікарні, який їхав разом зі мною на роботу, зазнав важких травм голови і поранив ногу» (до речі, від редакції, — в статті 55 Конституції України «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» мовиться, що «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності (!) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб»).
Тим часом, як повідомив кореспонденту «Дня» Наталі ТРОФІМОВІЙ старший інспектор відділу профілактичної роботи Управління ДАІ МВС України в Києві Микола Шинкар, ситуація на дорогах столиці... навіть ліпша, ніж звичайно. Учора до 15.00 сталося близько 20 дрібних ДТП. Це, за твердженням М.Шинкаря, порівняно небагато. Найбільше випадків на дорогах було 20 листопада, коли була ожеледиця: 8 ДТП, 13 поранених і дуже багато дрібних аварій. 21 листопада — 4 ДТП, 5 поранених. Понеділок, 22 листопада — 5 ДТП, 5 поранених. Вівторок — 4 ДТП, 4 поранених. На думку М.Шинкаря, «найзапекліших порушників погода зупиняє швидше, аніж інспектор». У ДАІ вважають, що «сплеску аварій у зв'язку з погіршенням погодних умов не буде, тому що люди стали їздити обережніше, на вулицях великі пробки, ніде розігнатися, та й багато хто вважає за краще скористатися громадським транспортом, аніж ризикувати життям і гаманцем».
Заступник голови Комітету транспорту Київської міськадміністрації Валерій Швидкий заявив, що «через погано почищені від снігу та льоду дороги у столиці, безумовно, збільшується кількість дорожньо-транспортних аварій. Більш того, виходить з ладу і значно швидше зношується техніка — автобуси, тролейбуси, трамваї. До речі, учора вранці на Південній Борщагівці зійшов з рейок трамвай».
Отримати коментар від представників київського міськуправління ГІДРОДОРМІСТ (відповідального за прибирання доріг) практично не вдалося. Кореспонденту «Дня» лише заявили, що генеральний директор управління Володимир Жуков особисто «разом зі співробітниками слідкує за проведенням прибирання на дорогах».
Водночас, за попередніми даними Міністерства з надзвичайних ситуацій, вночі з 23 на 24 листопада через завірюху і густі снігопади з сильним вітром без енергопостачання виявилися близько 900 населених пунктів України. У Київській області без електропостачання — 45 населених пунктів, у Львівській — 139, у Полтавській — 195, в Черкаській — 62, у Дніпропетровській — 360, у Донецькій — 42, у Миколаївській — 46. Крім того, повідомляє Інтерфакс-Україна, внаслідок налипання мокрого снігу на контактних проводах рух пасажирських поїздів на Придніпровській залізниці здійснюють за допомогою тепловозів, а рух товарних составів тимчасово припинено.
Сотні сіл та райцентри Хмельниччини прокинулися вранці 24 листопада в темряві. На дорогах — дроти, що впали від налипання мокрого снігу. «Вичерпної інформації про наслідки стихійного лиха ми ще не одержали. Бо пропав і телефонний зв'язок», — повідомив кореспондентові «Дня» Михайлові ВАСИЛЕВСЬКОМУ оперативний черговий Хмельницького облуправління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Володимир Атанов. Для ліквідації наслідків стихії «кинули» аварійні бригади. У Новоушицькому районі стихія залишила без електроенергії 45 сіл, у Деражнянському — 19, Віньковецькому — 18. Голова колгоспу із Томашівки Ярмолинецького району Петро Драгомирецький розповів, що «підняли все село — вручну годуємо, доїмо корів». Подібне відбувається ще в 22 селах цього району.
Інна ЗОЛОТУХІНА, «День»
