Це світло ми побачили в можливому тандемі Кучма — Марчук. Повернення до влади такого політика, мудрого теоретично і рішучого практично, могло б дуже і дуже допомогти Україні. Його гасло «Влада — закону», його продумана, виважена програма, його знання підводних течій політикуму, нарешті, його рішучість і твердість дають можливість вивести економіку і культуру України із занепаду.
Однак для цього треба, щоб Президент простягнув йому руку. Нині Кучмі вже не загрожуватиме «власний імідж» Марчука, бо цей термін, за Конституцією, буде для нього останнім. Навпаки, цим Президент міг би чудово підправити свій!
Надію на співпрацю із Президентом вселяють оці слова із програми Марчука:
«У нинішніх умовах... благотворна перебудова українського суспільства може бути почата тільки зверху.
Треба перетрусити всю владну вертикаль, декриміналізувати і примусити її бути добродійною та орієнтованою на те, щоб реально створювати і підтримувати виробництво, медицину, освіту, науку, стояти на сторожі національних інтересів».
Те, що добра воля з боку Євгена Марчука є, засвідчила його остання заява. Чи вистачить у Президента мудрості простягнути руку Марчукові, ту саму, що він простягнув Симоненкові в день вручення посвідчень № 1 і № 2?
Те рукостискання довело Кучму майже до краху. Це, з Марчуком, допомогло б йому лишити гарний слід в історії України.
Олекса РIЗНИЧЕНКО, письменник,
лауреат премiї iм. П.Тичини,
двiчi
репресований
Одеса
