Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Канівська четвірка» — за Марчука

Мороз — чи то так, чи то ні...
26 жовтня, 1999 - 00:00

Євген Марчук, з яким мали можливість поспілкуватися журналісти, що прибули на Інтернет- прес-конференцію, у відповідь на запитання про те, що зіграло роль у прийнятті оголошеного рішення, посміхнувся: «Прийшов час. Крім того, враховувалася можливість протистояння дуже великій агресії, провокаційним методам, що використовуються командами Президента у боротьбі з конкурентами.

Дiйшли також висновку, що об'єднання «канівської четвірки» на моїй кандидатурі дає можливість ввести в дію ширший політичний спектр, аніж це було б в Олександра Мороза чи в Олександра Ткаченка. Мається на увазі, що в електорату Мороза немає політичної алергії до моєї кандидатури. У мене дійсно немає проблем у «червоних точках», так само, як у Львові чи в Тернополі. Хоч такі проблеми є у деяких інших моїх колег...

У нас було дуже довге багатогодинне обговорення всіх версій, усіх сценаріїв до дуже значної глибини аргументації. Враховувалося багато чинників, у тому числі і динаміка рейтингів, і ступінь керованості прихильників. Крім того, ми дуже грунтовно проаналізували другий тур. У деяких аспектах, чисто психологічних, організаційних — він, можливо, складніший, ніж перший. По першому туру було проаналізовано понад 15 різних сценаріїв. Зрозуміло, що були різні висновки, та зрештою прийшли до такого рішення, дуже непростого і для кожного політика — це справді дуже непроста річ — зняти свою кандидатуру на користь когось іншого. Та, з іншого боку, я переконаний, — це початок нової української політики. Загалом «канівська четвірка», не уперше про це говорю, ще неосмислена як політичний феномен. Більшість політологів, спостерігачів сконцентрувалися на одному питанні: визначення кандидата. Це важливо, але це не єдине, що має дуже серйозний вплив і значення для політичної ситуації в Україні. Найважливішим є те, що «канівська четвірка» дала могутній імпульс у політичне життя...»

Природно, преса, знаючи про багато перипетій ночі, прямо поцікавилася у Євгена Марчука: «Чи не маєте ви сумнівів у тому, що Олександр Мороз дійсно зніме свою кандидатуру?» Євген Марчук відповів: «Заяви не було б, якби не було згоди хоч одного з членів «канівської четвірки» — тобто угоди досягнуто всією «четвіркою». Вона набирає чинності, як ми домовилися (за пропозицією Олександра Мороза. — Т.К. ) після зняття з реєстрації усіх кандидатур, які зробили політичну заяву. Її вночі оголосив Олександр Ткаченко від імені «канівської четвірки».

При цьому, як розказують очевидці, Олександр Мороз сидів поряд і не заперечував. Проте, за повідомленням «Інтерфаксу» з посиланням на секретаря політради СПУ Віталія Шибка, Мороз «промовчав», залишаючись «при своїй точці зору». Сам же впливовий член виборчого штабу Олександра Мороза Віталій Шибко вважає, що «у «канівській четвірці» зуміла попрацювати Банкова (...) для того, щоб нейтралізувати найсильнішу фігуру Мороза». До цього, на його думку, могли «підключити» і Олександра Ткаченка (?) і «попрацювати з Марчуком»(!?)... Виходячи з цього, у «Дня» виникло запитання: «Коли шановний Олександр Олександрович був при здоровому глузді та тверезій пам'яті — вночі, при оголошенні заяви, чи зранку, коли усе про «руки» Банкової, Марчука та Ткаченка йому пояснили його соратники?» Відповіді чекають від Олександра Мороза на його прес-конференції у понеділок.

Можна зрозуміти і Ткаченка, й Олійника, які переорієнтувалися після 14 жовтня з Мороза на Марчука: мова могла йти про реальний вихід у першому турі правого центриста і лівого (наприклад, Симоненка) кандидатів — без Кучми. Певно, цей аргумент подіяв і на Мороза. Однак тимчасово. Врешті, ті, хто передбачав, що у вирішальний момент ми отримаємо чергову «спікеріаду», коли не вистачає ні холодного розрахунку, ні інтуїтивного чуття, щоб вчасно зупинитися, можуть поставити собі «зараховано» — за прогнозну точність у поведінці Олександра Мороза. І справа не у тому, що він поганий або слабкий політик і кандидат. А в тому, що сьогодні на гру «промовчав» і «передумав» немає часу, сьогодні тверде і дружне рішення — півперемоги... «Ми не йдемо на розвал «канівської четвірки», — заявив секретар політради СПУ Шибко. — Можливо, працюватиме та ж формула «3+1». Шибко не виключив, що Ткаченко та Олійник підтримуватимуть кандидатуру Марчука, а Мороз буде йти окремо. Та вся справа у тому, що первинна формула «3+1», з чітким розподілом ролей на лівому та правому флангах, тепер в умовах дефіциту часу, відсутності твердої позиції і наявності неузгоджених маневрів з руйнування схеми — не може зберегти своїх доданків. Це вже не «3+1». Це, радше, «4 — 1», тобто «четвірка» мінус Мороз. Шкода. У країні, де великих політиків можна порахувати на пальцях, може стати на одного великого менше.

...На Інтернет-конференції Євгена Марчука спитали: «Яка найбільша загроза для національної безпеки України?» Він відреагував умить: «Дилетантизм. Нашестя дилетантів». Іноді підтвердження цьому може прийти із зовсім несподіваного боку...

КОМЕНТАР

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, лідер Молодого руху:

— Це, звичайно, несподіване рішення «канівської четвірки». Я особисто не вірю, що ці багатогодинні консультації дадуть все-таки реального кандидата в сенсі зняття трьох інших кандидатів, у тому значенні, як і сподівалися усі спостерігачі і активні політики, що «четвірка» висуне лівого кандидата. Аналітики розцінюють «канівську четвірку», в тому числі й наша фракція, як «ліве» утворення. Натомість маємо досить несподіваний крок, коли висунутий політик, який, на нашу думку, також є політиком лівих поглядів, але найменш ортодоксальним серед усіх інших учасників «четвірки». Ясна річ, що це досить змінює ситуацію на правому полі і ставить додаткові проблеми, понад усе владі, понад усе адміністрації Президента.

З Морозом боротися владі буде легше. Адже його ліві погляди очевидніші, як і його налаштованість на деякі типи управлінських рішень, притаманних керівнику. Оточення Мороза не налаштоване на ринкову економіку й не є проукраїнським. У випадку Марчука таких очевидностей немає, контраргументи ще треба шукати. Це ускладнення для організаторів виборчої кампанії Президента.

Продовження теми на сторінці "Подробиці"

Тетяна КОРОБОВА, «День»
Газета: