«Такий» чи «не такий» — це питання взагалі-то проблематичне, оскільки не досить чіткі точки відліку і порівняльні параметри. Одна фольклорна матуся з Хацапетівки, споряджаючи свого сина до родичів, написала йому «супровідник»: «Повірте, наш Васько зовсім не такий поганий, яким він може вам здатися, коли ви його краще пізнаєте...» Ну, Леонід Данилович в «Епіцентрі» нам також обіцяє: мовляв, після 31 жовтня він буде зовсім іншою людиною. Це, на зразок того, ми його ще не знаємо... А коли пізнаємо краще... Взагалі, «не такий»...
Це він ще тільки вчився. Сам каже: «А весь час я був учнем Президента. Тому п’ять років — це не той термін... Не думайте, що я прийшов, сів і Президентом став... « А хто ж так думав? І хто думає, що «став»? Сам Кучма, та й той із сумнівом: «Може, я тільки сьогодні відчуваю себе Президентом по великому рахунку». Тобто, наш підмайстер не помічає, видно, що саме говорить, але суть зводиться «по великому рахунку» до такого: безталанний, він цілих п’ять років (!) осягав, куди саме виніс його випадок, і «тільки сьогодні» зрозумів. А тому — дайте ще п’ять років, експеримент не закінчено, а раптом тепер щось вийде.
А чому ні? Навіть ведмеді після довгого дресирування на велосипед сідають, корови на ковзани стають, собаки вальсують, макаки взагалі дрова пиляють... На втіху вельмишанованої публіки.
«Облом» не в цьому, а в тому, що Президент повідомив: «А сьогодні я вже почав навчати своїх учнів».Тобто, готувати тих, кому «в перспективі можна довірити крісло». Леонід Данилович готовий був і раніше, вже на цей термін, підібрати собі заміну, але «не знайшов людини, якій міг би передати свої напрацювання»(?!). І справа не в тому, скільки суперечливих вивертів викликало запитання у студії про те, чому б Президентові не здати вахту і не піти на спочинок, а в тому, що відсутність людини, рівної, на думку незамінного Кучми, йому самому, може ненароком призвести до висновку: країна-то у нас, виявляється, абсолютно ублюдочна. Що, видно, зовсім не так. А як же ж тоді?..
«Я сьогодні не той, що був навіть рік тому!» — радісно повідомив Президент народу. Така собі модифікація естрадного: «Я сегодня не такой, как вчера». А на пісенному контрапункті просто проситься: «Яким ти був, таким і залишився». Все б нічого, та за державу незручно. Якщо, наприклад, американський посол пан Пайфер дивився недільний вихід українського Президента на каналі «1+1», то як він, мабуть, здивувався: Леонід Данилович повідомив (до питання про свободу слова і закриті телекомпанії), що коли до нього «зверталися у Криму з питання «Чорноморки», то він «вживав конкретних заходів і давав конкретні вказівки з цього приводу». «І наскільки я знаю, — сказав Президент, — «Чорноморка» працює без обмежень». Фі, як грубо! А пан Пайфер днями зустрічався з президентом «Чорноморки» Тетяною Красиковою і від неї дізнався, що з 16 передавачів працюють тільки 5, тобто охоплюють декілька курортних пунктів Криму, в які не входить політично активна територія центру, промислових і густонаселених районів. Ай-яй-яй, невже така непоінформованість Президента розповсюджена на всю країну, і про стан справ у ній Леонід Данилович розмірковує на такому ж рівні інформованості?
«Вашому оточенню нескладно було переконати вас у всенародній любові до Президента», — сказала одна ризикова журналістка. Інша, цілком лояльна, побажала «мужності» — на випадок програшу. І як не тужився ведучий Піховшек, а вийшло в результаті за упокій. Політична відправа Леоніда Кучми під патронатом Президента. Не будемо засмучуватися: на запитання, де в умовах масового безробіття Леонід Кучма збирається працевлаштуватися, він відповів на притаманному йому мовному і загальному рівні: «Зарплату отримуватиму до останнього свого подиху, закон мене захищає». Оце «звезло», так «звезло»!..
... Президент сказав, що він — «не такий». Особисто я вірю. Все набагато гірше.
