Який період в історії України здається вам найбільш
таємничим, дискусійним та суперечливим?
Віктор ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, старший науковий
співробітник Інституту історії України НАНУ:
— Таємничість тієї чи іншої події, явища чи навіть певного
історичного періоду для професійних істориків жорстко обумовлюється лише
браком достовірної й достатньої бази документальних свідчень. Адже історичне
джерело є саме тією життєво необхідною ріллею, на якій, і лише на якій,
можливе зростання пагінців істини. Чим менше дійшло до нас достовірних
історичних свідчень про якусь подію, тим більше з'являється здогадок, гіпотез,
спекуляцій, а отже — суперечок і дискусій. Дана закономірність є універсальною
для всієї історичної науки — як української, так і світової. Водночас,
український варіант має, на жаль, свої певні особливості. Доля розпорядилася
таким чином, що Україна впродовж багатьох віків перебувала обабіч державного
життя Європи. Точніше, брала в ньому участь, але не як його повноправний,
активний суб'єкт, а як пасивний об'єкт. Внаслідок чого дуже часто вітчизняним
історикам доводиться дивитися нині на ту чи іншу історичну подію очима
спостерігачів з Варшави, Вільно, Москви, Стамбула, Рима, Відня, Стокгольма
чи звідки будь-інде, але лише не з Києва, Чигирина чи Батурина. Складність
реконструкції позиції тогочасного українського суспільства до тих чи інших
процесів, що відбувалися на українських землях, і породжує гострі дискусії
та суперечки з приводу їхнього змісту та суті. Особливо широкий спектр
суджень та оцінок має місце в тому випадку, коли мова заходить про певні
переломні моменти історії, періоди, коли на нашій землі фокусувалися інтереси
багатьох країн. Досить переконливою ілюстрацією моєї думки є історія так
званої Руїни. Досліджуючи цей вкрай суперечливий історичний період, я тривалий
час працював в архівах Москви, Петербурга, Варшави, Кракова, вивчав публікації
документів у багатьох європейських архівосховищах. Дуже часто доводилося
мати справу зі своєрідними історичними ребусами, коли навіть одна якась
конкретна подія має декілька діаметрально протилежних тлумачень. Зрозуміло,
що за таких умов встановити істину, зняти завісу таємничості дуже важко.
Доводиться просівати тонни історичні полови, аби вловити крихітні зернятка
істини.
Як відомо, історію не можна переписати чи підкорегувати,
її потрібно вивчати й об'єктивно відтворювати. А ще необхідно робити з
неї правильні висновки, аби наступним поколінням українських істориків
не доводилося більше губитися в загадках: чого ж все таки насправді прагнули
їхні пращури?
