5 жовтня шеф-редактор львівської газети «Поступ» Орест Друль скликав термінову прес- конференцію регіональних і загальноукраїнських мас-медіа. Пан Друль повідомив присутнім, що три дні тому троє невідомих зробили спробу увірватись до його помешкання. Цьому передувала низка анонімних дзвінків iз погрозами.
На щастя, редактор «Поступу» тримав вхідні двері на ланцюжку. Нападники, нецензурно лаючись, пообіцяли проламати журналісту голову, якщо газета не припинить своїх публікацій. Про які саме публікації йдеться, візитери не повідомили. Після того, як непрохані гості пішли, Орест Друль написав заяву в Галицький РВВС міста Львова, а його дружина, художниця за фахом, намалювала портрети візитерів. Як повідомив редактор «Поступу», реакція міліції на цю подію була більш ніж прохолодною. До речі, міліцейський патруль, який по свіжих слідах викликав господар квартири, приїхав аж через сорок хвилин. Окрім міліції, редактор газети написав ще заяву в СБУ. Він має намір звернутися за допомогою до своїх колег — депутатів міської ради. На думку пана Друля, нападники, очевидно, не знали, про що йдеться в публікаціях, бо у своїх погрозах жодного разу про це не згадали.
Газета «Поступ» у своїх останніх публікаціях «незлим, тихим словом» згадувала львівську облдержадміністрацію та зробила кілька гострих випадів проти заступника глави облдержадміністрації Василя Базіва. Саме Орест Друль був ініціатором одностайно ухваленого звернення депутатів Львівської міської ради до Президента України з вимогою позбавити цього чиновника ордена «За заслуги». Та, як заявив сам пан Друль, йому не хотілося б вірити, що хтось зі справді відданих службовців Президента Кучми міг піти на такий крок.
