ОДЕСА
Усього третина одеських підприємств, що раніше числилися
в «групі ВПК», продовжують зі всіх сил боротьбу за виживання, повідомляє
кореспондент «Дня» Михайло АКСАНЮК . І хоч одному з найдосвідченіших
одеських промисловців, гендиректору НПО «Оріон» Миколі Кущаку поки що вдається
втримувати «на плаву» утричі скорочений колектив флагманського підприємства
групи, від минулої впевненості лідера в успіху господарювання не залишилося
й сліду.
Продукція підприємства, починаючи від «конверсійної» 38-літрової
фляги з-під молока до компресорів холодильника і кондиціонера новітньої
моделі «ЗАЗу», — як і раніше, користується попитом. «Споживачів — довга
черга»,— не без гордості відзначають у відділі збуту. Однак розплатитися
більшості нічим: все частіше й частіше пропонований варіант — бартерні
операції: м'ясо, крупи, нафтопродукти, взуття... Виручають угоди із зарубіжними
партнерами.
Замучили подібні проблеми і виробничників «Нептуна», «Іпсилона»,
«Темпу», проектно-конструкторські колективи «Веги», «Граніту», «Шторму»
та інших так званих «ящиків». Щоправда, енергійне керівництво «Шторму»
знайшло замовників на свою продукцію навіть у Китаї і зараз, завдяки успішним
операціям, різко збільшує об'єми робіт. Але це, швидше, виняток з правил.
«Нинішня влада так і не зуміла створити умови для функціонування
сучасного промислового виробництва. Докір у цьому я прямо адресував Президенту
Кучмі на з'їзді УСПП, — не приховує розчарування директор «Оріону» М.Кущак.
— Поки не буде змінена система орієнтацій і не взято за основу розвиток
середнього промислово-товарного виробництва, здатного самостійно розробляти,
а не закуповувати за кордоном сучасні новітні технології, виходу з кризи
чекати не варто. Поки що я залишився незрозумілим на вищому державному
рівні. Однак сподіваюся: не сьогодні — так завтра здоровий глузд переможе.
Зрештою, ми не чекаємо цього, склавши руки: готуємо нові конкурентоспроможні
проекти».
ЛЬВІВ
У Львові цехи концерну «Лорта» поки що хоч і не на повну
потужність, однак працюють, повідомляє кореспондент «Дня» Олександр
СИРЦОВ. За словами голови профкому Ігоря Кулачковського, до 1991 року
тут працювало близько 14 000 працівників. Нині в постійному режимі задіяно
до 1800 чоловік. Іще близько 3000 працівників викликають на роботу, коли
є потреба. Зауважимо, що йдеться про підприємство ВПК, яке колись було
найбільшим у Львові. Нині ж на виробництві військової продукції задіяно
лише незначну частину потужностей підприємства. Профспілковий лідер не
надто оптимістично налаштований щодо майбутнього підприємства. До кінця
року «Лорта» має замовлення. А що в концерні робитимуть 2000 року, залишається
загадкою. Принаймні надій на українське Міністерство оборони тут покладають
небагато. Водночас підприємству так і не вдалося налагодити виробництво
товарів народного вжитку.
МИКОЛАЇВ
«Якщо враховувати, що військових замовлень на заводі практично
не залишилося, то тепер у нас стовідсоткова «конверсія», — заявив кореспонденту
«Дня» Данилу КЛЯХІНУ головний будівник замовлень ДП «Чорноморський
суднобудівний завод» Олександр Аптекар. — Сама ж програма конверсії тихо
і мирно відійшла в небуття разом зі своїм автором — Михайлом Горбачовим».
Чорноморський суднобудівний завод у часи існування СРСР
був одним із найбільших підприємств ВПК: замовлення «оборонки» тут становили
порядку 90% загального обсягу виробництва — переважно військові кораблі,
в тому числі й авіанесучі крейсери. Перехід на «конверсійні рейки» особливих
благ заводу не приніс: замість казанів для камбузів тут почали штампувати
казани для громадського харчування, обладнання для цукрових заводів...
У порівнянні з військовими обсягами це були крихти. Не виручило і цивільне
суднобудування: вже декілька років на підприємстві мляво стоять дев'ять
риболовецьких траулерів — у потенційних покупців немає грошей для їх придбання,
а будувати наступні, не реалізувавши попередні — безглуздо. Збитковою виявилась
і серія танкерів для грецької компанії «АВІН».
Парадокс, але завод, що припинив виконання військових замовлень
на початку 90-х, зараз виживає... за їхній рахунок. Єдине джерело надходження
коштів на підприємство — гроші за важкий авіанесучий крейсер «Варяг», що
будувався для радянського флоту і був проданий минулого року компанії «Чонг
Лот» із Макао.
