Дослідни ки зазначають, що, «скасувавши державну монополію в економічній, соціальній і політичній сферах, демократія позбавила жінок більшості соціальних благ». Різко погіршилася система охорони здоров'я. Зокрема, підвищився рівень смертності породіль й новонароджених малюків. Так, говориться в доповіді, у дівчаток і хлопчиків, які з'явилися на світ у Киргизстані, шанси на виживання в три-чотири рази менші, ніж у дітей, які народилися в Чеській республіці. З кожним днем збільшується кількість хворих на сифіліс (на території країн пострадянського простору хворих у 100 разів більше, ніж у країнах Європейського Союзу) і ВІЛ. Тільки 1998 року в країнах СНД було інфіковано 80 тисяч чоловік. Більше всього хворих у Росії, Україні, Білорусі й Молдові.
У багатьох країнах СНД зведено до мінімуму асигнування на освіту. З 1989 по 1994 роки кількість учнів поменшала практично наполовину. Причому, як показало опитування батьків, проведене в рамках підготовки доповіді, освіта необхідна дівчаткам у меншій мірі, ніж хлопчикам. Соціологи припускають, що без виділення додаткових асигнувань на потреби освіти регіон може втратити один із своїх найцінніших ресурсів — освічених жінок.
Зникнення системи відомчих дитячих садочків у більшості країн регіону призводить до того, що більшість жінок змушена відмовлятися від роботи, навіть в тому випадку, якщо їм її пропонують. Втім, група, котра проводила дослідження, вважає, що основні тягарі безробіття в регіоні лягли на жіночі плечі. Так за період 1990—1995 р.р. жінки Росії втратили 7 мільйонів робочих місць, а чоловіки — до 1,5 мільйона. За даними доповіді, в 90-ті роки кількість робочих місць для жінок скоротилася на 14 мільйонів. Сьогодні тільки в Україні не має постійної роботи понад мільйон жінок. До речі, за неписаними законами, працюючі жінки отримують на 24% менше, ніж чоловіки. Негласна дискримінація, говориться в доповіді, призвела до того, що сьогодні за межею бідності знаходяться 120 мільйонів жінок. При цьому більшість з них самостійно виховує дітей.
