Написати у Вашу газету збирався давно, та все відкладав у надії на покращання ситуації в державі хоч би перед президентськими виборами. Але моє перебування в м. Нижанковичах, що знаходиться на самому кордоні з Польщею, а потім і перегляд «УТН-панорами» 1.08.99 р. переконали мене у правильності мого вибору на майбутніх президентських виборах. Отримуючи інформацію від ЗМІ про стан справ у регіонах, не так близько до серця доходять негаразди в державі, як побачене і почуте безпосередньо. Важко бачити людей у розпачі в пошуках заробити на хліб насущний. Дехто вже і не пам'ятає, як виглядають справжні гроші. А в цей час навкруги на полях опадає добротне зерно, бо немає пального для його збирання.
Це треба вміти так вести політику по відношенню до свого народу, щоб довести його до голоду при прекрасному урожаї на благодатних українських землях! (Чим не 30-ті роки в Україні?) При такій владі, якщо ми й надалі її залишимо, тяжко буде дожити до зеленої кропиви весною наступного року. Для порятунку нації в даній ситуації потрібний справжній лідер, який спроможний об'єднати суспільство, відновити виробництво, ліквідувати безробіття, повернути борги iз пенсій та зарплат, навести порядок у державі, забезпечити верховенство закону. Чи маємо таку особистість? Так! Саме зміна влади дає нам шанс мати такого лідера в особі Є.Марчука. Сьогоднішня влада боїться Є.Марчука, бо доведеться їй відповідати за злочини перед своїм народом.
Президент Кучма і його оточення сподiваються уникнути відповідальності продовженням своїх президентських повноважень ще на 5 років, залякуючи виборців червоною загрозою. Але цю загрозу створив він сам. Російський варіант залякування виборців не має шансу спрацювати в Україні, а відповідати перед народом, хоч із відстрочкою, але доведеться.
Тепер повернуся до того, чому я згадав УТН-панораму. Та тому, що не міг собі навіть уявити, що Президент може так низько опуститися, називаючи своїх конкурентів на президентських виборах «так звані претенденти в президенти». Якщо така, просто не хочу казати грубо, безтактовність до претендентів, яких висунув народ, то зрозуміло, за кого має пан Кучма цей народ. Цікаво було б бачити реакцію пана Президента на вислів будь- кого з претендентів «так званий Президент Кучма»...
Дивною є позиція лідерів партій державницької орієнтацій, які не бачать або через своє самолюбування не можуть збагнути, що поділ партій, їх знищення — це цілеспрямована акція з боку влади. Вірю, що розум візьме верх над амбіціями i лідери партій об'єднаються самі і тим самим консолідують суспільство на підтримку єдиного кандидата в президенти України.
Я — військовий пенсіонер з липня 1998 року, підполковник. По сьогоднішній день, як і тисячі мені подібних, не отримав компенсації при звільненні з ЗС України у розмірі 1503 грн. 43 коп. Може, з часом Верховний Головнокомандувач ЗС п. Л.Кучма за рахунок знецінення національної валюти розрахується зі мною кілограмом «лапок Буша», які можна буде купити з часом за ці гроші? Не думаю, що, підвищуючи за рахунок падіння курсу національної валюти грошові оклади військовослужбовців і пенсіонерів, можна переконати їх у зростанні їхнього добробуту. Пiсля підвищення пенсії з 1 липня на 50 грн, і з урахуванням рiзницi порівняно з липнем минулого року у доларовому еквіваленті (бо ціни прив'язані до долара), я фактично отримую зараз на $36 менше.
Особисте моє прохання до Президента Кучми — винні мені Міністерством оборони України гроші в розмірі 1503 грн. 43 коп., про які я вже писав, будьте «мужиком» і перерахуйте на виборчий рахунок фонду підтримки кандидата в президенти України Є.Марчука, (можна і без перерахування за курсом долара на 1.07.1998 року, хоч бажано). Тим самим дати мені можливість матеріально підтримати справжню надію на краще життя і велич держави, а Президенту Кучмі виправити ляпсус, який він допустив по відношенню до конкурентів по президентській гонці, назвавши їх «так званими».
Богдан РОНЕВИЧ, підполковник запасу
Львів
