Усі наші біди — через кризу влади. Влади, яка є такою лише номінально й тому використовується в своїх цілях всілякими кримінальними й неконструктивними силами. Завдання ж справжньої влади полягає в тому, щоб неухильно спрямовувати всі можливості народу й держави в русло історичної доцільності.
Нам кажуть: «Країна не була готова до перетворень...» То, можливо, потрібно було робити те, до чого вона була готова? Нам кажуть: «Це виглядає, як криза, а насправді — це успіхи». Тоді заберіть назад ваші «успіхи», дайте просто нормальне життя. Адже нам досі не показали, що ж таке ми будуємо, в чому полягає кінцева мета реформ. Якщо майбутній державний устрій — держтаємниця, значить, він навряд чи на користь громадян.
Головна реформа, в якій має потребу хвора українська економіка — це наведення в країні елементарного порядку: державні чиновники зобов'язані нарешті припинити розкрадання й без того убогого бюджету, митні й транзитні платежі повинні надходити до скарбниці держави, а не до кишені тіньовиків, слід скасувати грабіжницькі податки. Природно, для наведення порядку необхідна тверда президентська влада, що використовується не для номенклатурної гри (на кшталт чергового отримання додаткових повноважень, які невідомо на що спрямовані), а для розумного й упевненого управління країною. Дуже важливо для будь- якої молодої держави мати національну ідеологію, але ще важливіше те обличчя, з яким вона асоціюється в громадській свідомості. Одного разу наш Президент висловився так: «В Україні національна ідея не зіграла». Можливо, тому й не зіграла, що асоціюється вона з першою особою нинішньої влади.
Можливо, усе сказане нами сприймуть як пропаганду певної «тоталітарної диктатури». Що ж, нас так посилено зацьковували всілякими культами, що ми почали боятися сильних неординарних особистостей. Яскравим прикладом рішучого й розумного політика є генерал Шарль де Голь, який, абсолютно не посягаючи на демократію й права людини, жорстко боровся з порушниками закону.
На майбутніх президентських виборах народ України може довести всьому світу, що серед наших політиків також є багато яскравих і гідних особистостей. Демократія — це можливість вибору. Але вибору саме влади, а не чогось безформно-аморфного, що є лише «уособленням» такої за повної її відсутності.
