Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Убивство задля... iграшки

13 серпня, 1999 - 00:00

Коли у вiвторок вранцi у ямi з вапняками було знайдено тiло маленького Руслана П., який помер вiд ножового поранення в живiт, невелике мiсто на Вiнниччинi (на прохання слiдчих ми його не називаємо) чутки облетiли вмить. Люди розгубилися, бо не знаходили розумного пояснення: кому знадобилося вбивати п'ятирiчного хлопчика? Слiдчо-оперативна бригада пiд керiвництвом заступника прокурора областi, що виїхала на мiсце подiї, теж вiдповiдi на таке запитаня не бачила. Проте знайдений незабаром пакет з його речами, який ретельно сховали вiд стороннього ока, та iншi деталi виявленi експертами, дозволили вибудувати вiрогiдну версiю: а чи не пошукати зловмисника серед дiтей.

На десяту годину вечора ситуацiя прояснилася, але вiд того вона стала ще кошмарнiшою: Руслана вбили школярi, всього на кiлька рокiв старшi. За попереднiми даними, якi уточнюватимуться в ходi слiдства, дев'ятирiчна дiвчинка та восьмирiчний хлопчик (сестра i брат) силомiць вiдiбрали у малого iграшкову машинку i поклали в свою сумку, тому вiн побiг за кривдниками, вимагаючи, щоб її повернули. Вiн не вiдставав вiд них кiлька годин, аж поки тi не вирiшили радикально позбутися «претендента» на iграшку. Хто саме завдав смертельного удару — поки що з'ясовується. Дiти такого вiку кримiнальнiй вiдповiдальностi не пiдлягають, але цей жахливий випадок надто наочно демонструє, до якої глибини розмито в суспiльствi моральнi цiнностi — звичайно, пiд прямим впливом пропаганди та естетизацiї насильства, що їх пробують спинити лише на словах. Такого прецеденту не пам'ятають навiть ветерани прокуратури.

Вiктор МЕЛЬНИК, «День»
Газета: