Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Оксана МАРЧЕНКО: «Через державні новини влада пропагує свою роботу»

23 липня, 1999 - 00:00

— Оксано, з чим пов'язана така різка зміна іміджу? Адже
Оксана Марченко у ранковій програмі «Доброго ранку, Україно!» та ведуча
новин від «УТН» — це різні люди?

— Може, когось Оксана й приваблювала у «Доброго ранку,
Україно!», мене — ні. Зміна іміджу пов'язана з внутрішніми змінами. Я стала
іншою з народженням дитини. Кар'єру мами, як колись писала ваша газета,
я вже зробила. Настав час зробити так, щоб тебе пізнавали і знали, адже
у цьому сенс нашої роботи, бізнес ведучих, що є обличчям каналів. Після
декретної відпустки я повернулася до редакції, де працювала з самого початку,
адже редакція «Доброго ранку, Україно!» колись була у складі «УТН». Треба
було з чогось починати. Хоча не можу сказати, що ця робота дає мені можливість
реалізуватися повністю. В «УТН» я позбавлена живого спілкування, можливості
виразити свої емоції.

— Що ж тримає в «УТН»?

— По-перше, це можливість не втрачати форму. Це не означає,
що я не працюю над іншими, у тому числі й власними, проектами. Я готова
зробити щось своє. Проте «УТН-Панорама» — це робота prime-time на всю Україну,
а я працюю кожного дня через тиждень — і гарна практика, і нагода заявити
про себе, щоб потім з'явитися в авторській програмі не незнайомкою. Власне,
це заробляння грошей на перспективу. Не може у нас все залишитися догори
ногами. У всьому світі — це бізнес, а рейтингові ведучі цінуються, у тому
числі й матеріально. Я дуже жалкую за тим, що на Першому каналі не ведеться
політика розкручування телевізійних ведучих. Вже з'явилося чимало нових
програм на каналі. Їхнi ведучі є обличчям каналу, і ганьба, що про них
не знають. Я не хочу працювати 20 років, щоб врешті хтось запитав: а хто
вона така? Це не амбіційність, а специфіка роботи.

— Оксано, чому «УТН», маючи прекрасні можливості доступу
до інформації, технічного оснащення, не використовує їх для модернізації
подачі новин?

— Якщо ви помітили, то у нас з'явилися і прямі включення,
і телемости на досить пристойному рівні. Можливо, це відбувається не так
часто, як хотілося б, та й багато актуальних подій проходить повз нас.
Як на мій погляд, причина у застарілій структурі «УТН», її розмитості,
недостатньому фінансуванні, у тому числі й тому, що хороший журналіст не
буде сидіти за копійки, які платять на державному телебаченні. Тому на
«УТН» працюють, як мені здається, лише патріоти справи.

— Чи не виникає конфлікт між особистою думкою про події
та тим, як подаються новини в програмі?

— Буває. Але сміх чи обурення залишається за кадром. Одна
людина ніколи не зробить революцію, і це не потрібно. Усе відбудеться еволюційно.
На мій погляд, Українські телевізійні новини такими є, бо вони такі вже
давно.

— Ви говорите про нові телепроекти, а чи не боїтеся
ви, що робота в «УТН» може підірвати довіру до вас у глядачів, що дивляться
не лише державні новини і можуть співставити якість інформації. Я маю на
увазі те, що державна ідеологія чи ідеологія певних державних мужів, відображена
у новинах, рикошетом може вплинути й на ваш імідж?

— Не думаю, що мої майбутні програми будуть політичного
характеру, щоб мені довіряти чи ні. Але якщо я зараз не переконлива, то
про це можна подискутувати. Я — не диктор і не відчуваю у собі якоїсь зацикленості.
Думаю, що авторська програма дозволить глядачам розкрити в мені інші сторони.

Тим паче, я вважаю необ'єктивним порівнювати «УТН» з іншими
новинними структурами. Перш за все тому, що «УТН» — єдині державні новини.
Вони фінансуються з державного бюджету, і хочуть того чи ні повинні знайомити
людину з указами Президента, постановами Кабміну, Верховної Ради — бути
рупором влади. Через державні новини влада пропагує свою роботу. Офіційна
інформація — наша специфіка, це те, що навряд чи дозволять собі інші канали.

— Ви сказали, що ваші майбутні проекти не пов'язані
з політикою. Мова йде про конкретні пропозиції?

— Робота почнеться, очевидно, восени. У мене є декілька
проектів, розроблених на базі інтерв'ю у стилі тележурналу. Я хотіла б,
щоб це було побачення з людьми, яких щось об'єднує. Такі собі історії життя
з несподіваними зустрічами в ефірі. Також я отримала пропозицію робити
авторську вечірню програму та світські новини з України та всього світу.
Об'єктивно, я б хотіла залишитися працювати на Першому національному каналі,
який може і повинен стати міцним, у тому числі й фінансово. Адже він охоплює
всю Україну, знаний і найстабільніший.

— До речі, подейкують, що вас запросили на прослуховування
на телевізійну службу каналу «1+1», але відмовили з формулюванням: «занадто
красива». Наскільки краса заважає жити?

— Мені сказали, що я не новинна ведуча, а моя зовнішність
домінує над змістом новин. Прослуховування тривало п'ять днів, і мої «екзаменатори»
ніяк не могли налаштуватися на те, що я кажу. Вони дивилися, а не слухали.
А щодо краси, мені приємно, коли моєму коханому кажуть, що у нього гарна
жінка, але для роботи потрібні інші риси. ТБ — не конкурс краси. І, як
пам'ятаєте, експеримент зробити ведучими програм дівчаток-моделей не вдався.

— Чи збираєшся продовжувати концертну роботу?

— Дуже це люблю. За останній час були «Людина року», презентація
«УТН», концерти на стадіонах під час виборів мера. Але цього замало. Нещодавно
я отримала дуже цікаву пропозицію від концерну «Опера», який організовує
турне українських виконавців по Канаді — по містах, де проживає українська
діаспора. Це місяць відповідальної і творчої роботи. Не буду загадувати,
але пропозиція мені дуже до душі.

Розмову вела Оксана ПАНЧЕНКО, «День» 
Газета: 
Рубрика: