17 липня
Чи буває з вами так, що ви вдягли, приміром, куртку й вийшли в ній на вулицю, не переклавши до неї речі з іншої, скажімо, куртки, що її носили до цього? Серед таких забутих речей можуть бути й гроші, й документи. А чи може так трапитися, що ви, чудово знаючи, де живе ваш давній приятель, власне, адресу його — номер будинку, під'їзду, квартири — не пригадаєте, хоча б навіть у той момент, коли ви прямуєте в гості до вашого приятеля, нехай це навіть буде ваш шкільний друг? А чи траплялося вам, здійснюючи телефонний дзвінок за одним, добре відомим вам номером, не менш упевнено набирати інший, також добре відомий вам номер, саме тому, що обидва ці номери ви знаєте, як скоромовку? А чи не траплялося вам завагатися в своєму власному, домашньому номері телефону — можливо, тому, що ви рідко за ним телефонуєте? А може, ви не завжди з упевненістю можете сказати, скільки грошей у вашому гаманці й якими купюрами? До речі, про вищезазначеного друга, — чи не може так статися, що саме тому, що друг давній, навіть шкільний, саме його адреси й телефону в записнику, що тепер при вас, немає?
А тепер уявіть, що з іншого флангу в гру, вигадану випадком, вступають, приміром, люди в одязі, що дещо мішкувато сидить, але зате форменому, на дещо пошарпаному, але зате спеціальному автомобілі, що перебувають на роботі й наділені владою та — випадково — поганим настроєм. Та й ви, як на гріх, не своя їм людина, щось багато пояснюєте й від цього виглядаєте якось навіть зухвало. Варто розібратися, й усе стане на свої місця. Але чомусь саме слово «розберемося» в їхніх вустах дає вам зрозуміти, що «справи кепські».
