Як прокоментувала 23 червня ситуацію, що склалася, британська The Financial Times, Україна зараз виявилася між двох вогнів. Якщо Мінфін погодиться розплатитися з ING Barings за рахунок ліквідних валютних резервів НБУ (що досягли вже 1,2 млрд. доларів), тоді Україна позбавиться дешевих кредитів МВФ. Навпаки, якщо бажання МВФ буде задоволено, а інших джерел фінансування боргу знайдено не буде, тоді зовнішні фінансові ринки будуть для країни закриті на багато років.
Найкращий із можливих виходів полягає в тому щасливому збігові обставин, коли й МВФ, й ING Barings отримають кожен своє: перший — недоторканні резерви (до речі, вони наповнюються МВФ), другий — погашення боргових зобов'язань. 9 липня відбулося четверте перенесення «остаточної відповіді». Цього разу до переговорів підключився ще й глава НБУ Віктор Ющенко. 12 липня на своїй прес-конференції пан Ющенко сказав, що переговорний процес у п'ятницю вночі закінчився «досягненням проміжної угоди» про те, що українська сторона бере додатковий час для проведення консультацій із потенційними зовнішніми кредиторами. Доволі завуальовані відповіді Віктора Андрійовича на запитання журналістів можна інтерпретувати так, що він особисто має намір займатися пошуком грошей для уряду. При цьому, вочевидь, йтиметься ще й про вироблення загальної схеми погашення боргів Мінфіну. «Ви самі розумієте, тут не йдеться про суми, йдеться про принципи», — сказав він. І його цілком можна зрозуміти, адже наступного року треба буде сплачувати близько 3 млрд. доларів, порівняно з якими нинішній платіж у 163 млн. виглядає смішним.
Незважаючи на те, що в Нацбанку й чути не хочуть про «непогашення» зовнішніх боргів, представники комерційних банків у відмові від виконання країною зобов'язань трагедії не бачать. За повідомленням Інтерфакс-Україна, ряд українських банкірів вважає, що навіть якщо переговори Мінфіну України з банком ING не увінчаються успіхом, ймовірне оголошення дефолта загалом не вплине на фінансову ситуацію.
Можливість оголошення дефолта для України «неприємна, але не смертельна», — вважає директор казначейства Reifeisenbank-Ukraine Сергій Маноха. «В Україні інвестиційний клімат і без того негативний. І дефолт лише підтвердить усім відомий факт», — зазначив банкір. Окрім того, за словами С. Манохи, «усі розуміють, що Мінфін міг повернути борг, але проти цього виступив Міжнародний валютний фонд. Та й не та це сума, щоб оголошувати країну банкротом». Наслідки для іноземних інвесторів у разі оголошення дефолта через непогашення Україною облігацій ING Bank можуть бути найнегативнішими, оскільки «грошей не отримає ніхто й ніколи».
Таку думку висловив в інтерв'ю агентству заступник голови правління Укрінбанку Юрій Власенко. «Дефолт можуть оголосити тільки ірраціональні інвестори. Раціональні не зроблять цього ніколи», — переконаний він. На думку банкіра, на валютний ринок можливе оголошення дефолта істотно не вплине. «Усіх інвесторів поставлять у чергу й будуть розбиратись. Утім, платити ніхто нікому не буде, а отже, резерви Національного банку не зменшаться й усе залишиться по-старому», — сказав Ю. Власенко. При всій неоднозначності й суперечності переговорного процесу варто звернути увагу, що вагові категорії у кредитора й позичальника не однакові, як би це комусь не подобалося: позичальник завжди повинен розплачуватися з кредитором. Навіть тоді, коли з грішми у нього сутужно. Банкіри, вочевидь, краще за інших знають, що таке неповернення кредиту, тому тим більше є дивним таке полегшене ставлення до «боргового питання» з їхнього боку. На щастя, банківська громадськість у своїй масі за дефолт не агітує. Хоча українські банкіри ще не випробували на собі всі принади перетворення країни в ізгоя на світових ринках, почуття самозбереження примушує їх вірити в здорове рішення влади. «Мінфіну вдасться домовитися з ING», — сподівається начальник відділу міжбанківського кредитування банку «Надра» Павло Козак. Якщо іноземні інвестори в повному обсязі розпочнуть юридичну процедуру щодо оголошення Україні дефолта, то наслідки для вітчизняного фінансового ринку можуть бути «найкатастрофічніші», — сказав він у інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна. За словами банкіра, минулого року, коли Росії готувалися оголосити дефолт у США, російські банки терміново переводили свої валютні рахунки до банків країн СНД, що мали рахунки в європейських банках. «Українські банки подібними операціями зараз не займаються, оскільки ймовірність оголошення дефолта доволі незначна», — сказав П. Козак. На завершення сюжету про небезпеку легковажного ставлення до невиконання своїх зобов'язань пошлемося на авторитетну думку загартованого всілякими дефолтами глави Банку Росії Віктора Геращенка, висловлену ним українським журналістам. Так от, він сказав, що жартувати не те що з дефолтами, ба навіть із реструктуризаціями по єврооблігаціях (тобто боргах, проданим різним західним пенсіонерам і домогосподаркам) не варто. Він, звичайно, не заперечує, що спробувати реструктуризувати такі папери можна. Але він нікому не радив би цього робити. В України, до речі, суперечка нині точиться (та й наступного року також точитиметься) саме з приводу такої процедури.
