«Фаворитом серед претендентів Кучма аж ніяк не є»

Український Президент — небагата людина. Принаймні, якщо подивитися його декларацію про доходи за минулий рік, то в це можна повірити. Там Леонід Кучма вказує річну зарплату в 19 213 гривень, що відповідає $4800. У нього немає цінних паперів, машини, будинку, тільки квартира в 350 кв. метрів. Злі язики тому припускають, що 60-річний Кучма бореться за президентське крісло лише тому, що боїться незабезпеченої старості пенсіонера. Він говорить, що його головним суперником на виборах буде економічна криза. Для дієвих кроків у нього вже залишилося мало часу. 31 жовтня пройдуть треті президентські вибори з моменту української незалежності. Виборча боротьба вже розпочалася. Зареєстровано 19 кандидатів, ще 11 проходять перевірку. Хто зможе вступити у вибори — ще неясно. Згідно з виборчим законом, претенденти мають до середини липня представити мільйон підписів, зібраних у 2/3 усіх регіонів країни. У першому турі очікується цілий ряд учасників. Фаворитом серед претендентів Кучма аж ніяк не є. Всі знають про те, як використати у виборчій кампанії невдоволення українців стагнацією. (...) Кучмі буде тяжко знову завоювати проросійський і лівоорієнтований Схід. А в націоналістичній західній частині, котра шукає дорогу на Захід, особливо в Польщу, яка дедалі частіше представляє інтереси України у зовнішньому світі, Кучма вважається дуже нерішучим. (...) Незважаючи на мале число внутрішньополітичних успіхів, у Кучми на руках хороші карти. За нього агітують чимало регіональних властей, ЗМІ він також в основному підпорядкував своєму курсу. Більш того, об'єднані соціал- демократи, яких багато хто вважає клубом олігархів, обіцяли Кучмі підтримку й вступили тим самим на шлях, який веде їх до партії влади. (...) Попри всі намагання, ліві не зуміли домовитися про єдину кандидатуру. (...) Шеф комуністів Петро Симоненко може спиратися на кращу організаційну структуру в країні. (...) Та все ж Симоненко вважається безбарвним солдатом партії, який навряд чи зуміє повторити її успіх на парламентських виборах. Голова партії прогресивних соціалістів Наталя Вітренко (...) в опитуваннях громадської думки випереджає Кучму, але в те, що президентський апарат надає їй підтримку — секрет Полішинеля. Висновок очевидний: завдяки своєму радикальному висловлюванню вона надає передвиборну допомогу Кучмі. Третій кандидат лівих — шеф соціалістів Олександр Мороз, з точки зору Вітренко, продемонстрував свою буржуазну суть. (...) Є побоювання, що у разі перемоги він може потрапити під вплив «вічно вчорашніх». Спікер парламенту Олександр Ткаченко може стати переможцем за рахунок усіх інших трьох. (...) Він показав себе незалежним політиком, у агресивному стилі виступаючим за союз України з Білоруссю та Росією. (...) Шанси на успіх йому дає те, що він зуміє об'єднати навколо себе значний потенціал сільських виборців. На відміну від лівих, центристи і праві не можуть визначитися з кандидатами. Національно-консервативний Рух розколовся і перспективи об'єднання не переглядаються. (...) Один тільки колишній прем'єр-міністр Євген Марчук веде активну передвиборну кампанію, що підтримується багатьма соціал- демократичними і національно мислячими партіями. (...) В економічних колах він вважається більш розважливим, аніж Кучма.