Унаслідок високої температури повітря та різкого зниження
вмісту кисню у воді (майже в 10 разів) наприкінці червня вода в річці Рось
стала непридатною для споживання. Екологічне лихо охопило понад 20% плеса
Стеблівського водосховища та все русло річки від селища Стеблева до Корсуня
(близько 12 км). Вода почорніла, почала гнити, смердіти, на поверхню спливли
дохлі щуки, соми, окуні, раки. Річковий водозабір для 25-тисячного міста
було припинено. Потребу населення в питній воді (50 тис. літрів на добу)
три тижні забезпечували наливні автоцистерни, які брали воду з артезіанських
свердловин. «Консиліум» у складі фахівців обласної санепідстанції (СЕС),
гідрологів, іхтіологів, представників місцевої влади та облдержадміністрації,
проаналізувавши причини, вирішив провести один iз найбільш ефективних заходів
— аерацію (збагачення киснем) води в Стеблівському та Корсунському водосховищі.
З цією метою в Київській області, де знаходиться верхів'я Росі, було «позичено»
2,5 млн. кубометрів води, яку під тиском пропустили через обидві греблі,
відтак уміст кисню в воді стабілізувався. Крім того, було терміново здійснено
очистку фільтрів міського водозабору та хлорування водогону в цілому.
Як повідомив «Дню» заступник міського голови Корсунь-Шевченківського
Валентин Розмарица, цими днями в квартири корсуньчан уперше за три тижні
подано воду з Росі. Поки що вона не придатна для споживання. Однак найближчим
часом, після остаточного очищення й проведення аналізів, її можна буде
пити. Головлікар Черкаської облСЕС Віталій Самотуга підтвердив кореспонденту
«Дня», що на сьогоднішній день небезпека як для корсунчан, які п'ють з
Росі, так і для черкащан, котрі п'ють з Дніпра, куди впадає Рось, в основному,
минула. Однак його непокоїть інше — можливість повторення лиха в майбутньому.
1997 рік, коли на Росі вперше трапилося подібне, він вважає
першим попередженням. Цьогорічна катастрофа — попередження №2. Віталій
Самотуга цілковито заперечує припущення, що їх висловили деякі черкаські
ЗМІ, буцімто причиною отруєння Росі став викид у воду якихось шкідливих
речовин вище по течії, ймовірно, в Київській області. На його думку, за
критичних обставин набагато легше кивати на сусіда, аніж визнати власну
провину. Основна причина катастрофи, на його думку, — неправильна експлуатація
тутешніх водосховищ — Стеблівського та Корсунського. Великий відбір з Росі
(близько 13 тис. кубометрів щодоби) на потреби водогону Біла Церква — Умань,
відсутність запасу для періодичної аерації водосховищ, невміння регулювати
в них гідрологічні процеси (очищення від водоростей, поглиблення ложа тощо)
плюс погодні умови (незвичайна спека) якраз і призвели до катастрофічної
ситуації — загнивання води та масової загибелі риби. Поки що риби. Головний
санітарний лікар області вважає, що втретє природа попереджати не буде.
За таку халатну безвідповідальність древня Рось може відплатити й людськими
жертвами.
