Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чому у нас нічого не виходить, якщо у поляків вийшло?

7 серпня, 1999 - 00:00

Десять років тому Польща нагадувала нинішню Україну — чи
не більшість людей фактично була голодною, на базарах за дешевшими на кілька
грошів продуктами з машин стояли довжелезні черги, а значна частина колишніх
слюсарів та вчителів, бібліотекарів та медсестер займалися «човниковою»
торгівлею. Нині ж наша західна сусідка більше нагадує Німеччину чи Францію,
ніж Україну. Завдяки чому полякам вдалося за лічені роки здійснити історичний
прорив? Чи можуть зробити це і українці? Чому у Києва та Варшави, незважаючи
на взірцеві офіційні відносини, деякі проблеми залишаються невирішеними?
(Про одну з таких проблем, що нещодавно знову загострилася, — польських
військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові — читайте в наступному
номері). Ці та інші питання стали темою бесіди посла Польщі в Україні
Єжи Бара
з журналістами «Дня» в редакції газети.

Виклад бесіди читайте на сторінці "День планети"

Газета: