«Бесіда про недопущення поширення у ЗМІ інформації з обмеженим доступом» — так елегантно називалася прес- конференція, проведена представниками Служби безпеки України в приміщенні Спілки журналістів.
Природно, журналістів передусім цікавила нещодавня сенсація з документами, оприлюдненими Григорієм Омельченком. Заступник начальника прес-центру СБУ Олександр Скрипник заявив, що операція з виготовлення аналітичної записки про ситуацію в інформаційному просторі Миколаївської області була плановою і мала на меті пошук можливих шляхів витоку закритої інформації зі структур СБУ. Такі операції, за його словами, служба внутрішньої безпеки СБУ час від часу проводила й раніше. О.Скрипник повідомив, що нині ведеться службове розслідування, і після його закінчення результати буде оприлюднено.
Проте журналісти залишилися здивованими, навіщо СБУ провела перевірку каналів витоку так незграбно, що про неї стало відомо всьому світу, та ще й уславило СБУ, за словами Григорія Омельченка, як «аналітичний штаб команди Кучми». Усі пояснення Олександра Скрипника про те, що СБУ не бере участі в передвиборній гонці на чиєму б то не було боці, і про несекретність оприлюднених Омельченком документів, не змогли розвіяти враження, що СБУ займається-таки подібним збиранням інформації про політичні переваги преси, однак на користь лише одного кандидата у президенти, і не завжди, скажімо так, відкрито (що, вибачте, називається вже політичним розшуком).
Вельми показово, що, за повідомленням програми «Вісті» (ТЕТ), на запитання, чи не може таким же чином, у рамках ніби рядових операцій СБУ, з надр цієї організації вийти дезінформація про будь- кого з кандидатів у президенти, яку потім дезавуаюють лише через деякий час, уже після набуття нею широкого розголосу, — представники СБУ виразно не відповіли.
На запитання кореспондента «Дня» про те, чи не використовують деякі ЗМІ при підготовці своїх телепрограм і статей документи, «люб'язно надані» їм СБУ, Олександр Васильович відповів негативно. Хоча прокоментувати явно «спецслужбівське» походження деяких програм, скажімо, «Досьє», не зміг. «День» також зацікавило, чи є щось у президентських виборах державною таємницею? «Ні, ніякої держтаємниці тут немає й близько, — відповів Олександр Скрипник. — Про вибори пишіть сміливо все, крім того, що може скласти конфіденційні відомості про кандидатів, і що не зачіпає їхню честь і гідність». Гадається, що у деяких суперників Л. Кучми вже більш ніж досить матеріалу для судових позовів із приводу захисту честі та гідності. Хоч би в зв'язку з сюжетами програм «Насправді», «Досьє», УТН.
КОМЕНТАРI
Юлія ГАНДЗІОШИНА, директор студії «АРТ-ЮГ»
— Не беруся стверджувати, хто готував цей «документ», але його якість викликає великий сумнів. Оскільки, що стосується «АРТ-ЮГ», то це не телекомпанія, а студія- продакшн. Різниця для будь-якого, хто професіонально працював у ЗМІ, очевидна.
Чи може бути залучена наша студія до передвиборної агітації? Так, як і будь-яка інша. Працювати, щоправда, готові далеко не з усіма з «Великої дев'ятки», і, зрозуміло, суворо в рамках закону.
Зінаїда ШВЕДОВА, кореспондент газети «Вечерний Николаев»
— Мене дуже бентежить заява заступника начальника прес-центру СБУ О.Скрипника про те, що ця «аналітична записка» складена на підставі відкритих джерел. Наскільки я розумію, відкриті джерела — це ЗМІ, виступи на ТБ, радіо, мітингах тощо. Може, «окремі журналісти «Вечернего Николаева», згадані в листі, відкрито писали в своїй газеті про «схильність до участі в передвиборній кампанії О. Мороза і Є. Марчука»? Або ж директор компанії «Тоніс-ЮГ» Олександр Іваненко з екрана телевізора заявив, що «за умови високої оплати готовий надати телеканал будь-кому з претендентів на президентство в Україні»? Це ж «настукає» якась падлюка, а СБУ цей «стукіт» називає «відкритими джерелами».
Наталя АБРАМОВА, власкор «Робітничої газети» в Миколаєві
— Цікавим є пасаж О.Скрипника про державну таємницю. Незрозуміло, які такі державні таємниці зберігалися в документі, що описує лояльність і нелояльність ЗМІ та окремих журналістів до наявної влади. О.Скрипник явно виходив з того, що «найкращий захист — це напад».
