Захоплення мерії в Кіровограді підтвердили політичну
заангажованість місцевих адміністрацій і їхню залежність від вказівок з
Банкової.
Незадовго до цих подій п. Нікулін, мер Кіровограда, був
гостем нашої газети. Розмова стосувалась різних тем, але тепер, після захоплення
мерії, особливо цікавою здається та його частина, в якій п. Нікулін говорив
про устрій нашого місцевого самоврядування. З'ясувалося, що обрані городянами
мери, не завжди, м'яко кажучи, можуть не тільки мати власну політичну позицію,
а й вiдстоювати елементарні інтереси цих самих городян.
— Після того, як ми підтримали висунення мера Черкас Володимира
Олійника претендентом у кандидати на посаду президента, почався серйозний
силовий тиск, з'явилися перевіряючі на деяких комунальних підприємствах
у Кіровограді. Нещодавно я опинився в передачі «Досьє», на УТ-1, у ній
з негативного боку показали оточення трьох претендентів — Мороза, Олійника
і Ткаченка. Чесно кажучи, я задоволений цим. Вони нам роблять безкоштовну
рекламу.
— А як ставляться до висунення в Асоціації міст?
— Офіційне рішення не приймалося. Не хочу сказати, що нас
підтримала більшість мерів — такого немає. Звісно, в розмові один на один
більшість підтримує нас, але складно чекати від таких досить залежних людей,
як мери, відкритої підтримки. Органи обласної адміністрації можуть поставити
будь- якого неугодного на місце. Адміністрація Кучми зараз активно працює
над тим, щоб мери міст зібралися і підтримали на якомусь заході Леоніда
Даниловича. Я гадаю, що навіть коли такі збори будуть, на них не буде прийнято
рішення на підтримку того чи іншого кандидата.
— Ви щойно сказали, що неугодного мера можна поставити
на місце. Яким чином? За Конституцією міста не повинні залежати від державних
адміністрацій, мерів обрано народом, місто має свій бюджет...
— Головна суперечність місцевого самоврядування — посади
(депутатів, мера) формуються знизу вгору (виборами), а бюджет — зверху
вниз. Тільки-но міської голова стає трохи самостійною фігурою, йому починають
обрізати бюджет, за рахунок того, що скорочують нормативи відрахувань від
податків. Нормативи ж формуються в обласній раді.
— Як таке може бути? Адже Конституція передбачає формування
обласних бюджетів суб'єктами самоврядування на договірних засадах, так
би мовити, на спільні цілі.
— Поки ще діє старий закон про бюджетну систему, в якому
закладено радянський принцип формування бюджету зверху вниз. Це відбувається
таким чином. Уявіть собі, що міський голова торік попрацював нормально
— перевиконав доходну частину міського бюджету. За нормами відрахування,
прийнятими облрадою, податок на прибуток, наприклад, ділиться так — 70%
залишається в місті, 30% — йде до обласного бюджету. Після того, як місто
одержало доход, йому просто зменшили норми відрахувань. Тепер місту залишають
60% податків, адже обласній адміністрації простіше ділити, аніж заробляти.
Фактично мій бюджет став меншим, аніж торік, бо я гарно попрацював.
— Виходить, що вже три роки в країні функціонує бюджетна
система, котра повністю суперечить Конституції?
— Так. Про цю проблему взагалі умовчується в нашій країні.
Реформування бюджетної, податкової та фінансової систем ще й не починалося.
Тільки зараз ми підходимо до прийняття бюджетного кодексу, який має поставити
все на свої місця.
— Чому ви не змінюєте нормативи відрахувань податків
через рішення обласної ради? Адже вона тепер формується, а не обирається
і, здавалося б, вам має бути легше?
— Облрада формується дуже несправедливо. Місто з 300-тисячним
населенням, таке як Кіровоград, дає 3 депутатів, і район у 20 тисяч теж
дає трьох депутатів. Нас там меншість. Райони, керовані адміністраціями,
прагнуть перерозподіляти гроші на свою користь. Звідси і всі конфлікти
між містом і областю в Україні — в Одесі, Черкасах тощо.
— Ще в середні віки міста кооперувалися між собою для
боротьби з феодалами. Ситуація в Україні вельми нагадує середньовіччя,
але кооперації ваших дій не видно. Скажіть, будь ласка, скільки у нас міст?
— В Асоціацію входить більше 250 міст.
— 250 міст за три роки не змогли вирішити дуже просту
з політичної точки зору проблему приведення бюджетної системи у відповідність
з Конституцією. Ви могли створити дуже могутнє лобі в парламенті для розв'язання
цього питання. Проблема настільки очевидна, що для її рішення вас підтримали
б депутати найрізноманiтнiших поглядів. Втім, цього не зроблено. Чому?
— Попередня Верховна Рада та її бюджетний комітет були,
м'яко кажучи, «ніякі». Цього року ми вже пролобіювали — є проект бюджетного
кодексу, в розробці якого ми брали активну участь, його прийнято у першому
читанні. Я сподіваюся, що його приймуть і вже на наступний рік бюджет буде
формуватися так, як належить.
— Судячи з бюджетної резолюції і заяв спікера — ні.
— Я не кажу, що наша асоціація — сильна організація. Як
ми можемо бути сильними, якщо все життя ми були під Президентом. Та й потім,
самі мери теж різні: на когось відкрито справи, багато хто просто боїться.
Тільки зараз починають визрівати ті особистості, які розуміють, що вони
обрані народом і мають захищати інтереси своїх виборців і нести відповідальність
перед ними. Тому чекати поки що на великі успіхи у вiдстоюванні своїх інтересів
не доводиться.
