В Японії бестселером стали «Оповідання про принца Гендзі», що їх на початку ХI століття написала молода вдова Сікібу Мурасакі, гувернантка імператриці Країни Східного Сонця. Нове життя чи не найпершій у світі історії про кохання і видатній літературній пам'ятці японської культури теж дала жінка — буддистська черниця, відома 77-річна письменниця Дзакутьо Сетоуті. У Японії вже продано 2,1 мільйона примірників «Оповідань про принца Гендзі», перекладених пані Сетоуті сучасною японською мовою. На основі її перекладу поставлено однойменну п'єсу. А сама черниця з бритою головою та сяючими очима стала телезіркою.
Ще донедавна цей літературний шедевр залишався недоступним для мешканців Японського архіпелагу через величезні зміни, що сталися з японською мовою за тисячу років. Спроби переписати цей десятитомний твір сучасною мовою робилися неодноразово. Однак наукові переклади, зроблені лінгвістами, було важко читати. Зате Сетоуті, авторці пікантних романів пощастило зробити з цього величезного твору захоплюючу книжку, яку з насолодою читають і підлітки, і дорослі.
Черниця-перекладачка вважає, що ця книга є своєрідним підручником азів кохання. Хоч у її заявах не обходиться і без впливу модних теорій. Приміром, Сетоуті заявила, що розглядає цей роман як форму феміністичного протесту проти статусу жінки у давній Японії. І на противагу іншим критикам, стверджує, що головними героями цього роману є жінки, яких використовує, а потім кидає напризволяще принц. На її думку, він є лише літературним засобом продовження сюжету й знайомства із ще цікавішими героїнями імператорського двору.
