Враження «наші» та «їхні» колекції залишили різне. Іноземці майбутнє тисячоліття спільними зусиллями висвітлили хоч і дуже нудно й одноманітно, зате детально — від шуб до білизни. Але чи то зарубіжна мода стала вже зовсім тоскною й нецікавою, чи то відтепер на фестивалі моди мають право виставляти свої колекції магазини, нехай і фірмові...
Що ж до «господарів», то вони були в явній чисельній меншості, зате представляли не лише фірми, як гості, але й «індивідуальні» дизайнерські колекції. Щоправда, половина українських колекцій (Будинку моделей «Хрещатик», Ольги Куц і частково Лілії Пустовіт) зовсім недавно вже один раз допомогли «увірватися» в нове століття глядачам «Сезонів моди». Втім, були представлені й свіжі «висловлювання»: претензійний, трохи недоладний і дещо вульгарний вечірній одяг марки «Громова- дизайн», оригінальна дебютна колекція Яни Агафонової та безумовна окраса сезону — напружено і нетерпляче очікуваний «прем'єрний» показ в Україні колекції Віктора Анісімова, що зовсім недавно завоювала «Золотий гудзик» на Міжнародному конкурсі прет- а-порте «In Vogue» у Вільнюсі.
Й на глядачів, які стоїчно переглянули заради нього обвали чоловічих костюмів, спортивного одягу, жіночого трикотажу та іншого західного ширпотребу, чекала нагорода. Виконана в стриманій сіро-чорній гамі колекція гармонійно поєднувала стилістичну актуальність і дотепні конструкторські знахідки. Майже всі моделі являли собою «трансформери» — спідниці й брюки, що розкладаються, а також сукні та блузи, що (за допомогою численних кнопок або гудзиків) могли набувати практично будь- яких силуетів. Закінчувала колекцію наречена в «гамівній сорочці» — сукнi з довгими рукавами, зав'язаними навколо талії (як модель виступила московська співачка Альона Свиридова), а взуття на «повітряній подушці» чудово доповнювало загальне враження.
На жаль, «устрашающая концентрация красоты» — фраза, що належить ведучому, найвідомішому музикознавцю Святославу Белзі, прихильність якого до заходів такого рівня виявилася, зізнатися, дещо несподіваною — в подальших показах продовження не мала. Втім, незабаром спостерігати це дивне естетичне явище зможе дедалі більша кількість людей — конкурс неухильно розширює свою географію. Торiк, коли він проходив уперше, місцем його проведення був тільки рідний Донецьк. Цього року — вже Донецьк і Київ. Наступного ж планується ввести в фестивальну орбіту Львів — якщо, звісно, його не налякає неконтрольоване скупчення краси на одиницю фестивального часу й простору.
