Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хто є що?

3 червня, 1999 - 00:00

Читаю колонку запитань «Дня» в №59, де виклали думку про Комуністичну партію України декілька політичних діячів. На те вони й політичні, щоб говорити «кругло». Я вийшов із лав КПРС не тому, що в якийсь момент зрозумів, що марксистська ідея — це шлях в глухий кут. У принципі, суспільство можна будувати на різних ідеях, але за різною ціною для його будівників. Сімдесят років багато з нас надіялись, що ми от-от знайдемо свій шлях до раю, це щось схоже до релігії. І в то й же час ми дивилися на ліберальні режими із заздрістю жебрака. Ставало все ясніше, що або ідея не життєздатна, або використовується не за призначенням.

Не стало КРПС, створили КПУ. Що це:

— старий принцип: «чим гірше, тим краще» — задля влади,

— гори популізму — задля влади?

Слухаючи комуністів у ВР, приходиш до висновку, що головна їхня мета — це знищення України як держави через створення таких умов, таких законів, що ведуть до зубожіння її населення.

Я поважаю комуністів Франції, Польщі, Росії, бо вони перш за все патріоти своїх батьківщин, зла навмисно своїм народам не планують.

Л. ВОДОЛАЖКО, Київ
Газета: 
Рубрика: