Півтора десятиріччя тому американця, який народився в Україні, вже було позбавлено громадянства США і депортовано до Ізраїлю, де 1988 року Дем'янюка засудили до смертної кари за те, що під час Другої світової він нібито був наглядачем у таборі смерті Треблінка й отримав від в'язнів прізвисько «Іван Грозний». Пізніше виявилося, що докази проти Дем'янюка було сфальсифіковано і він не має нічого спільного з «Грозним». Ізраїльтяни ще певний час тримали Дем'янюка у в'язниці, намагаючись «допасувати» до нього якісь інші звинувачення. Зрештою, ізраїльтяни були змушені визнати Дем'янюка невинним, а американці — повернути йому громадянство. Проте визнавати, що єврейські організації, які «полюють на нацистів», просто помилилися й кілька років у камері смертників провела зовсім невинна людина, дуже не хотілося. Адже деякі кола в Ізраїлі та США й далі підживлюють стереотипи про «українця-органічного антисеміта», про те, що українці в роки Другої світової масово підтримували нацистські злочини проти євреїв. Червоноармієць Дем'янюк потрапив у полон 1941 року і всю решту війни, аж до звільнення його американцями, був в'язнем німецьких таборів для полонених. Так принаймні стверджує він сам. Американська ж Феміда звинуватила Дем'янюка цього разу в тому, що він служив наглядачем у таборах Собібур, Майданек і Флоссенбург.