Головнокомандувач сил НАТО в Європі Веслі Кларк назвав удар по посольству «аномальним явищем», — причина, мовляв, у застарілих картах, якими користувалися при обранні цілей. Китай вимагає розслідування й покарання винних, а китайці вийшли на демонстрацію протесту як у самій країні так і за кордоном. (На знімку — пікетування громадянами КНР Посольства США в Києві.)
«Це дуже рідкісний випадок в історії дипломатії», — сказав «Дню» третій секретар Посольства Китаю в Україні Лю Бінь. — Загинуло три китайських журналісти, більше двадцяти дипломатів одержали поранення. Китайське керівництво розцінює атаку на посольство як «злочинний акт, що грубо порушив суверенітет Китаю, довільне порушення Віденської конвенції про дипломатичні відносини й загально визнані норми міжнародного права», — зазначено в заяві уряду КНР.
Таким чином «велика геополітична гра» навколо Косово безпосередньо зачепила ще одну велику державу — члена ядерного клубу і країни, яка має право вето в Раді Безпеки. МЗС КНР уже заявило про припинення контактів зі Сполученими Штатами в питаннях збройних сил, контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї, міжнародної безпеки і прав людини. Чи підуть сторони на взаємні поступки, залежить скоріш за все від того, якою мірою КНР поступиться своєю зацікавленістю в американських інвестиціях і технологіях, а США — в китайському ринку. Крім того, не може залишитися осторонь і Росія — з одного боку, жорстка позиція Пекіна може дещо зіпсувати «посередницький ексклюзив» Москви, а з другого — вона отримала шанс на безпосереднє залучення могутнього союзника до свого протистояння із Заходом у конфлікті навколо Югославії.
КОМЕНТАР
Директор Київського центру Інституту Схід—Захід Олександр ПАВЛЮК:
— По-перше, очевидним є порушення будь-яких норм міжнародного права. По-друге, значно ускладнюється розвиток косовського конфлікту — насамперед тому, що Китай, постійний член Ради Безпеки ООН, продовжуватиме проводити жорстку позицію щодо дій НАТО в Югославії. По-третє, ми отримали свідчення того, що ситуація в Косово зайшла в глухий кут. Ми бачимо, що силовими засобами розв'язати конфлікт практично неможливо. І тому потрібно пришвидшити дипломатичне розв'язання.