Пані та панове! Ні, дійсно, щоразу, як починає
повільно виповзати й витягуватися листя з квітами, — дивуєшся. Здається,
з цією загальною кризою все має завмерти. Аж ні, весна обережно витягує
листя з гілок і дбайливо розгортає його, мов листи. А про що в них iдеться?
Невже зведення з парламенту? Ні! Там про кохання. Велике або як вийде.
А кохання, як відомо, потребує коштів. Тому переходимо до торгів. Виставляємо
нові лоти.
ПЕРСОНАЛЬНІ КОМП'ЮТЕРИ, ВИ НІ В ЧОМУ НЕ ВИННІ! (90 у.о.)
До чого ж мудрована людська природа. Ну, хай ще прославлятися
нехорошими справами за прикладом симпатичної старенької Шапокляк. Але ж
це саме ПРОСЛАВЛЯТИСЯ. Тобто, щоб тебе помітили, виділили. А потім спіймали,
вибачили й приголубили. Пихатість — потужний рушій. Оскар Уайльд сказав:
«Людина неохоче йде на вбивство, оскільки нецікаво робити щось таке, про
що не можна було б розповісти наступного дня за обідом». Але є громадяни,
падлюча натура яких згодна й на анонімне задоволення. До цієї категорії,
безумовно, належать винахідники комп'ютерного вірусу «Чорнобиль».
Понеділок, 26 квітня (13-та річниця вибуху Чорнобильської
АЕС), для більшості користувачів комп'ютерів виявився особливо важким днем,
бо вони виявили, що стерто багато файлів. «CIH» (він же «Чорнобиль») вивів
з ладу сотні тисяч комп'ютерів, які ще в неділю були абсолютно «здорові».
За оцінкою експертів, у РФ «захворіло» близько 100 тисяч комп'ютерів. Справжня
епідемія. Фахівці кажуть: «Він переноситься у файлах з розширенням «.exe»,
які працюють у середовищі Microsoft Windows'95 і Windows'98. «Зараження
може статися під час установлення програми з піратського компакт-диску,
під час перекачування файлів по мережі Інтернет, а також під час їх отримання
електронною поштою». Чи не правда, нагадує уривок з програми «Антиснід»:
«Зараження відбувається статевим шляхом, під час переливання крові тощо».
Нещасні ПК разом з їхніми власниками. Уявляю, що вони зробили
б з винахідником «Чорнобиля», якби спіймали його. Може, це конкуренти компанії
Microsoft? А може, фахівці із самої компанії, які таким чином борються
з піратством? Хто знає? Але характер у них — ... ... (поставте сюди найміцніший,
на ваш погляд, брутальний вислів)!
ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕНІС (80 у.о.)
Відомо, що народ і уряд у нас живуть душа в душу. То уряд
підкине що-небудь на кшталт кризи, то громадяни влаштують щось на зразок
революції. Одні зарплати не видадуть, інші — страйк організують. Як обмін
ударами в тенісі. Цок — кабмінчик загамселив у дальній кут, цок — народ
ледь дістав цього м'яча. Оп-па — очко. І, слід зазначити, рахунок частіше
на користь уряду. А то хіба вся решта жила б так... Репортаж з останньої
партії.
До 1 Травня уряд підготував невеличкий сюрприз для народу.
Після скасування заборони на підвищення цін на комунальні послуги ціни
на них піднімуться на 20 відсотків. Однак під час соціологічного опитування
українців третина з них відповіла, що за новими розцінками вони взагалі
НЕ СПЛАЧУВАТИМУТЬ комунальні послуги. Це буде сюрприз для уряду. Поки що
рахунок — 1:1.
МИ НАЧЕБТО Є, Й НАС НАЧЕБТО НЕМАЄ (40 у.о.)
Якось складно до нас НАТО ставиться. Тобто не те щоб зовсім
не помічає, а майже. Вони все до нас прислуховуються й наче роблять співчутливий
вираз обличчя, й Леонід Данилович весь час у гості до них набивається.
Але, як і раніше, складається враження, що Україна присутня там як країна-невидимка.
Вона начебто є, начебто звуки якісь подає, сопе незадоволено або гмикає,
але члени Альянсу її впритул не бачать.
Лише Л. Кравчук, колишній голова української делегації
у Вашингтоні, повідомив нещодавно, що під час саміту (а слово яке — жах,
простіше кажучи — зборище) «Україна—НАТО» він «ВІДЧУВ, з якою повагою ставиться
Альянс до України». Чутливий організм у Леоніда Макаровича!
І секретар Ради національної безпеки В. Горбулін повідомив,
що позиція України «досить ефективно була доведена до кожної країни — учасниці
Альянсу». Тобто, мабуть, Горбулін хотів підкреслити, що вони не глухі.
І до них «ефективно довели». А потім чесно додав: «Не можу сказати, що
це був тріумфальний хід обговорення (ні, як: тріумфальний!), оскільки позиції
сторін, особливо щодо югославської кризи, були різними. Не можу сказати,
що вони значно зблизилися після саміту, але обмін думками відбувся». На
жаль, окрім обміну думками в нас більше нічого й не відбувається. НАТО
слухає й бомбить.
