Вельмишановна редакціє!
Якщо вам треба сердитий лист, то я його напишу. Хочу сказати
кілька слів про листа п. Софії Котелянської (3 квітня). Добра бабуся дає
пораду Є.К. Марчуку щодо його виборчих гасел: «Праця — це добробут, добробут
— це демократія, демократія — це диктатура закону». Я симпатизую Є.К. Марчуку
і цілком прийнятним вважаю запропоноване гасло. Але річ якраз не в цім!
На минулих виборах скрізь висіли портрети Л.Д. Кучми з текстом «Порядок
і порядність!» І де ж цей «порядок»? І де ж ця «порядність»? Вочевидь,
разом з Лазаренком виїхали за океан. Ми, виборці, віддавши голоси тому
чи іншому кандидату, не маємо якихось важелів контролю над ним — навіть
якщо йдеться про народного депутата, а що ж говорити про Президента? Одна
надія на те, що не помилимося під час голосування, адже помиляємося постійно.
Річ не в гаслах. О.О. Мороз проголошує: «Правда переможе силу!». Чим погано?
Однак сам О.О. Мороз не переміг цю «силу» на посту спікера, і навряд чи
зможе це зробити на президентській посаді. Що ж нам робити? Залишається
одне: дивитися в очі кандидатам. А як же дивитися, якщо по телевізору суцільний
Л.Д. Кучма і більше нікого не побачиш. Чому наші провідні політики це терплять,
не заявляють протесту? Вельмишановний Євгене Кириловичу! Чимало виборців
розуміють, що за вами і правда, і сила, але ви повинні укріпити їх у цьому
розумінні. Не дають телеефіру — виступайте з трибуни ВР, пишіть у газеті,
приїжджайте на наш завод. І ще! Після Є.К. Марчука серед передбачуваних
кандидатів найбільш цікавий О.О. Мороз. Він не стратег (про що свідчать
його невдалі загравання з КПУ і «Громадою»), але тактику розуміє добре.
Чи не можна об'єднати зусилля Марчука і Мороза для того, щоб демократія
дійсно стала диктатурою закону? Співробітництво цих політиків більше скаже
про них обох, аніж будь-які гасла. А п. Софії Котелянській бажаю усього
найкращого.
З повагою
