Інфекція розколу, схоже, вразила й лави Народно-демократичної партії, хоч її лідери перші ознаки хвороби схильні називати «дискусією». Чим вона закінчиться — передбачити важко. Однак немає найменших сумнівів, що долю партії багато в чому визначить другий етап з'їзду, який дасть відповідь на запитання: з ким НДП піде на президентські вибори?
Проте, а чи є у неї вибір? Про все це — в інтерв'ю з головою Криворізької організації НДП, членом її політради Анатолієм КОРНИКОМ .
— Анатолію Павловичу, Криворізька організація НДП спочатку виступала за підтримку кандидатури Л. Кучми на президентських виборах. Однак дискусія, що згодом виникла в партії, оголила безліч проблем, пов'язаних з ім'ям другого Президента України. Чи не позначилося це на позиції місцевих народних демократів?
— Багато які речі, що на гальма спустив Леонід Данилович за свій термін, особисто мені не подобаються; на його місці я хотів би бачити рішучішу, значнішу й ініціативнішу людину. Але все це суб'єктивне, оскільки на цьому етапі ні я, ні НДП загалом не бачимо гідного йому суперника серед центристів. Ось газета «День» цитує одного політика: «Якщо ми, 5 партій, зараз створимо блок і висунемо свою кандидатуру — це буде вагомо». А ось тепер я запитую: де ця кандидатура? Назвіть її. Всі, хто реально міг би претендувати на вищу державну посаду, — В. Пустовойтенко, В. Ющенко, А. Кінах — не дадуть згоди балотуватися. Ми їх обговорювали сотні разів. І що? Всі вони сьогодні з Президентом.
— Ви не назвали прізвище лідера партії — Анатолія Матвієнка. Адже й про нього говорилося й говориться, як про реальну альтернативу.
— У Матвієнка дуже багато чудових рис: він розумна, красива, ініціативна, вольова, цілеспрямована й принципова людина. Та поки що його не знає країна. І потім, проти кого ми його виставлятимемо? Проти Кучми? Це те ж саме, що віддати виконавчу владу в руки лівих.
— До речі, є думка, що краще вже будь-хто з лівих, ніж Кучма. Прийде, скажімо, Симоненко до влади, рік-інший погодує всіх більшовистською риторикою, а там, дивись, і народ на вулиці вийде, як це вже було в Болгарії.
— Коли я сварюся з дружиною, я на день-два надаю їй можливість покерувати домашніми справами. Коли вона набиває гулі, то зве на допомогу мене. Таким чином, все стає на свої місця. Але зрозумійте: у мене немає великих розбіжностей з дружиною, тому й проблем великих не виникає. А у випадку з виборами — вирішується доля держави. І люди, які кажуть, що краще хтось із лівих, ніж Кучма, забувають одну річ. У комуністів є програма, яку вони не мають наміру міняти, — спочатку все у всіх забрати, а потім поділити. Через деякий час знову забрати й поділити. Незадоволених посадити або розстріляти, а все, що в них було — знову поділити.
— Тобто, кращий варіант — це Кучма?
— Найкращий варіант — це умовити Леоніда Даниловича відмовитися від участі в президентській кампанії, а своєю владою й авторитетом підтримати іншого кандидата. Такі переговори з Президентом введуться, і я сподіваюся, що у Леоніда Даниловича вистачить мудрості відмовитися від претензій зберегти за собою вищу державну посаду. Адже, говоритимемо відверто, він не зміг виконати взятих на себе зобов'язань з поліпшення рівня життя людей, викорінювання організованої злочинності й корупції.
— І що заважає Л. Кучмі відмовитися від участі у виборах?
— Та частина його оточення, для якої близькість до Президента стала частиною їхнього бізнесу. Саме ці люди, прізвища яких ми всі дуже добре знаємо, проти того, щоб політика Президента була прозорою і зрозумілою для всіх, а всі його дії контролювалися партією, яка разом з ним і несла б відповідальність за стан справ у країні.
— Відомо, що президентське питання розділило НДП принаймні на три частини. Чи немає в цьому небезпеки для цілісності партії?
— Ні. Істерію з розколом нагнітають засоби масової інформації, яким потрібна сенсація. Насправді в партії йде нормальна дискусія, передбачена першою половиною з'їзду НДП. Я вам більше скажу: вся проблема тільки в тому, за яких умов ми підтримуватимемо Леоніда Даниловича, якщо він не відмовиться від намірів узяти участь у виборах. Деякі регіональні організації партії, серед яких і криворізька, висловилися за беззастережну підтримку Кучми, а деякі вважають за необхідне взяти з нього низку зобов'язань. Так ось, у нас є два варіанти, що дозволяють зняти всі протиріччя. Перший, до речі, запропонований мною: надати регіональним організаціям партії свободу підтримувати кандидатів у президенти на свій розсуд. Другий — дати можливість членам партії, які не погодяться з рішенням з'їзду, припинити членство в партії до закінчення президентського марафону. Будь- який iз цих варіантів дозволить уберегти партію від розколу, а потім вже дивитимемося: хто з нас був прозорливішим.
