Росія передає отриману за допомогою супутникової розвідки інформацію про вильоти бомбардувальників НАТО з їхніх баз в Італії — таку сенсаційну інформацію оприлюднила вчора російська газета «Коммерсантъ-Дейли». У сполученні з походом кораблів російського Чорноморського флоту до берегів Югославії, який розпочався вчора, це означає, що Росія, попри всі заяви її лідерів про «невтягнення» країни у конфлікт на Балканах, фактично підтримує президента Югославії Слободана Мілошевича у його збройному протистоянні НАТО. Загроза відновлення як мінімум «холодної війни» між Росією і Заходом стає дедалі реальнішою. І дедалі актуальнішим стає питання — де, по який бік «розмежувальної лінії» опиниться в цьому разі Україна?
Іншою сенсацією стали переговори, які провів Мілошевич із лідером косовських албанців Ібрагімом Руговою в одній зі своїх заміських резиденцій під Белградом. Югославське телебачення не висвітлило змісту переговорів, було лише сказано, що Ругова разом із Мілошевичем вимагає негайно припинити бомбардування югославської території. Проте Генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана, як повідомляє АП, висловив сумнів, що Ругова «є вільним». Західні оглядачі вважають, що албанського лідера було захоплено сербськими силами безпеки, силоміць вивезено до Белграда і свою заяву він зробив під примусом.
Тим часом масове вигнання етнічних албанців з території Косово набрало впродовж двох останніх днів небачених масштабів. Навіть російська телекомпанія НТВ, яку важко запідозрити в упередженому ставленні до сербів, мусила визнати, що йдеться про масову депортацію етнічної меншини. Десятки тисяч албанців, які щоденно прибувають до Албанії, Македонії та Чорногорії, одноголосно розповідають одну й ту саму історію, повідомляє АП. До їхнього міста чи села увійшли підрозділи сербської армії, їх було вигнано з будинків, під дулами автоматів доведено до найближчої залізничної станції. Потім людей напихували у вагони, «як сардини в банку», і вивозили за межі Сербії. Кінцевий пункт призначення ніколи не повідомляється, і вигнанці часто були переконані, що їх везуть на розстріл. Невеликі Албанія та Македонія, які належать до найбідніших країн Європи, не в змозі надати притулок і харчi величезним масам депортованих. ООН організовує термінову акцію допомоги вигнанцям. Посол Югославії в Україні Гойко Дапчевич, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», заявив у середу, що «жодна національна меншина в світі не має таких прав, які надані югославським албанцям». Як втілюються ці права на практиці, нині бачить весь світ.
Інтенсивні бомбардування НАТО військових об’єктів у Югославії тривають. Але нині стало вже абсолютно зрозумілим, що досягнути проголошеної мети — «підірвати здатність югославської армії здійснювати акти геноциду в Косово» — не вдалося. Югославська армія й далі чинить у багатостраждальній провінції все що хоче. Серби намагаються закріпити свій психологічний успіх. Учора в сербському військовому трибуналі в Приштині розпочався суд над трьома американськими вояками, що потрапили в полон до югославів. Белград стверджує, що вони «проникли на територію Югославії з розвідувальною метою» і були захоплені силами безпеки. Натомість президент США Білл Клінтон заявив, що вояків із першої піхотної дивізії США було викрадено югославськими командос iз території Македонії, де вже кілька місяців розміщено 12-тисячний корпус військ НАТО. Ця подія стала головною новиною для всіх американських мас-медіа й викликала в Штатах поляризацію думок. Як свідчать експрес-опитування громадської думки, дещо зросла кількість американців, які вважають, що НАТО має припинити силові акції на Балканах з огляду на небезпеку для життя американських вояків. Але ще більше зросла кількість респондентів, якi вважають, що Вашингтон мусить «вжити рішучих дій», щоби покарати Белград за «підступне викрадення». Різко, майже до нуля, зменшилося число респондентів, які не знають про цю проблему або яких вона не цікавить.
