За інформацією АП, ударів було завдано поблизу столиці
багатостраждальної провінції Приштини, Косовської Митровиці і Прізрена.
Окрім цього, знову бомбардували військові об’єкти в Белграді, містах Ніші
та Кралево. В Чорногорії літаки НАТО зруйнували аеродром у Даниловграді
і знищили радарну установку поблизу приморського міста Улцинь. Командувач
збройних сил НАТО в Європі генерал Веслі Кларк спростував вчорашню інформацію,
що серби збили під час першого нальоту один літак НАТО — за його словами,
всі літаки повернулися на свої бази і учора, і позавчора.
Високопосадовий чиновник зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі,
який попросив не розголошувати його ім’я, сказав кореспондентові «Дня»,
що НАТО сповнене рішучості продовжувати повітряну кампанію — доти, доки
не буде досягнуто припинення військових дій у провінції Косово і відвернено
гуманітарну катастрофу в ній. На практиці це означає, що силові акції НАТО
не припиняться доти, доки президент Югославії Слободан Мілошевич не підпише
розроблену міжнародними посередниками угоду про мирне врегулювання в Косово,
під якою тиждень тому поставили свої підписи депутати від косовських албанців.
А міністри закордонних справ Євросоюзу у спільній заяві, ухваленій у Берліні,
нагадали «тим, хто зараз виступає паліями війни в Косово», тобто керівництву
Югославії, що «мандат гаазького трибуналу включає й Косово. Вони будуть
притягнуті до відповідальності за їхні вчинки».
НАТО бомбардуватиме Югославію, доки Мілошевич не капітулює
Втім, Мілошевич поки що не дає сигналів до примирення.
Навпаки, вчора Югославія офіційно оголосила про розрив дипломатичних відносин
зі Сполученими Штатами, Францією, Німеччиною та Британією й вислала з країни
західних журналістів, арештувавши кількох з них.
Єдиним натяком на прагнення до компромісу є заява віце-прем’єра
Сербії Вука Драшковича, колишнього лідера ліберальної опозиції, який з
початку війни перейшов на патріотичні позиції. В інтерв’ю БІ-Бі-Сі Драшкович
сказав, що Югославія готова припинити всі поліцейські операції проти косовських
албанців, за умови, що сепаратисти припинять вогонь, а НАТО — повітряні
удари. Коментуючи цю заяву «Дню», згадана особа в штаб-квартирі НАТО відзначила:
«Ми не сприймаємо це як поступку. Мілошевич та його оточення чудово розуміють,
що вони повинні дати нам дуже чіткий сигнал. Адже в акціях проти цивільного
населення беруть участь не лише поліцейські, а й війська югославської армії.
І потім, де гарантія, що через кілька днів геноцид не розпочнеться знову?
Потрібне комплексне політичне врегулювання».
Чиновник зі штаб-квартири НАТО оцінив шкоду, завдану військовому
потенціалові Югославії внаслідок дводенних бомбардувань, як «значну», проте
відмовився відповісти на запитання, скільки часу ще потребуватиме НАТО,
щоб зробити силові акції югославів у Косово неможливими. Він зауважив лише,
що рівень опору югославської протиповітряної оборони виявився, принаймні
під час перших нальотів, нижчим, аніж очікували експерти НАТО.
