Якщо голова СБУ вголос зважився на критичні зауваження на адресу нової правоохоронної структури, то, напевно, ідея дворічної давнини про утворення НБР поступово втрачає свою привабливість у «верхах». Хоча є, так би мовити, й особисте — під дах НБР має перейти управління «К» Служби безпеки, що нині бореться з корупцією та злочинністю. Позбутись управління «К» — означає обмежити сферу свого впливу. Відтак після досить гарячих дебатів у парламенті, де закон про НБР не ухвалили навіть у першому читанні, голова СБУ Леонід Деркач також вирішив випустити декілька влучних стріл у бік усе ще паперового відомства іншого генерала — Василя Дурдинця.
«Навіть якщо закон про НБР і приймуть, то залишиться питання — чи буде спроможне це відомство проводити слідчі дії, бо це в законі до кінця не виписане. А по-друге, якщо зі структури СБУ вивести управління урядового зв’язку та зовнішню розвідку — то те, що залишиться, за своїми можливостями якраз подібне до американського ФБР. Бо ФБР, окрім шпигунства, займається тим, що нині робимо ми. А якщо мати на увазі боротьбу зі злочинністю, то в нас 850 працівників, які займаються цими питаннями. У МВС — за штатом 10 тисяч. І ставити їх разом і звіряти кількість карних справ — не варто», — переконаний голова СБУ. Останній аргумент, здається, особисто для Василя Дурдинця, який при захисті свого НБР у парламенті оперував статистичними показниками, котрі мали довести — існуючі силовики з корупцією воюють не на повну силу.
На боці СБУ у неоголошенiй війні з НБР також і прокуратура та МВС. Щоправда, на відміну від керівників, молоді представники цих відомств, звісно, можуть спокуситися перспективою швидкого службового росту в НБР. Але ця спокуса може швидко розвіятись, якщо під час наступних обговорень закону про НБР раптом з’ясується, що співробітники НБР можуть бути лише цивільними — без погонів, а отже, і без відповідних пільг. Проте й без цього позиції НБР рожевими не виглядають — у своєму становленні ця силова структура ризикує перетворитися на безстроковий довгобуд.
