Зокрема соціалістичний уряд, намагаючись «ожіночити парламент», запропонував законодавцям внести до статті 3 конституції поправки: «закон визначає умови, які забезпечуватимуть рівний доступ жінок і чоловіків до виборчих мандатів і посад». Здавалося б, французькі жінки мали вітати такі пропозиції. Але сталося навпаки. Провідні феміністки Франції геть пересварилися через представлений законопроект. Одна група устами відомого філософа Елізабет Батентер у інтерв’ю «Експрес» заявила, що узаконення рівноправності статей — рівнозначне приниженню жінок, що представлені як жертви. Вони хочуть, аби зміни відбувалися завдяки тиску жіночих організацій. Інша група, речником якої є дружина прем’єр-міністра Сільвіан Агасінські, вважає, що дискримінація жінок настільки пронизала французьке суспільство, що змін можна досягти лише під примусом. Останні аргументують свою позицію даними: серед 577 членів французького парламенту — 59 жінок. У країнах ЄС гірший показник має лише Греція. Французькі жінки обіймають лише 10 відсотків вищих посад на державній службі, хоча вони становлять 57 відсотків робочої сили.
Ця суперечка також розколола Національні збори й Сенат, але зблизила соціалістів і голлістів. За обов’язкову виборчу рівність виступили і прем’єр-міністр Ліонель Жоспен і президент Жак Ширак. Національні збори підтримали їхній заклик і одностайно проголосували за внесення запропонованої поправки.
Сенат, де домінують чоловіки із середнім віком понад 70 років, назвав цю суперечку «концепцією піхви» й минулого тижня вдруге проголосував проти цієї поправки. Однак 4 березня сенаторам доведеться ще раз обговорювати це питання, а уряд дав їм чітко зрозуміти, якщо вони й далі чинитимуть опір, то опиняться в ізоляції. 10 березня кабінет міністрів розглядатиме проект реформи виборів сенаторів. Отож останні добре подумають — чи відхилити законопроект про рівноправність втретє.
