Для цього, сказав він в інтерв’ю агентству Франс-прес, його країні, що розташована в Центральній Америці, «доведеться подолати низку внутрішніх і зовнішніх макроекономічних проблем». Зокрема, для доларизації економіки Гватемала мусить скоротити інфляцію до 2 відсотків і посилити експортний потенціал, аби збільшити приток іноземної валюти. Цей коментар пролунав на тлі подібних заяв лідерів Південної Америки.
У п’ятницю керівник центрального банку Коста-Ріки заявив, що його країна теж збирається доларизувати економіку, щоби скоротити інфляцію, бюджетний дефіцит і видаток на обслуговування кредитів. Раніше подібні заяви зробив президент Аргентини Карлос Менем, вважаючи, що завдяки запровадженню «зелених» припиняться валютні спекуляції.
Менем висловив припущення, що всі країни Америки, зокрема члени зони вільної торгівлі Меркосур — Бразилія, Парагвай та Уругвай — запровадять американську валюту. До речі, від 1991 року аргентинське песо було прив’язане до долара по курсу одне песо — один долар. Панама вже використовує лише «зелені».
Від доларизації Латинської Америки перш за все виграють Сполучені Штати — адже емісією долара, навіть якщо він і стане «багатонаціональною» валютою, й надалі займатиметься виключно Федеральна резервна система США, а не якась спеціально створена міжнародна фінансова інституція. Натомість це буде певною мірою закликом на шляху експансії євро, який кинув виклик долару як світовій резервній валюті.
До речі, курс спільної європейської валюти, який у перші тижні після свого запровадження 1 січня цього року стрімко зростав, нині опустився до найнижчої позначки за свою недовгу історію — $1,10 за євро.
