Шпигунки

У перекладі з малайської «Мата Харі» означає «Око Дня», тобто сонце. Око Дня назавжди закрилося влітку 1917 року. Збереглася романтична фотографія: струнка висока жінка в капелюшку на фоні дерев. Навпроти неї — взвод солдатів із рушницями. Знімок зроблено за хвилину до страти. Мату Харі розстріляли французи за шпигунство на користь німців. Щоправда, на союзників вона теж шпигувала. Здається, над усе на світі вона любила офіцерів: британських, російських, французьких, німецьких. Експерти, котрі уважно вивчили справу Мати Харі, оприлюднену через вісімдесят років після її загибелі, стверджують: нічого, крім пліток і постільних розмов, знаменита шпигунка нікому не переказувала. Шпигувала препогано. Але образ шпигунки — спокусливої, напівголої, загадкової жінки — створила. Образ цей брехливий. У роки холодної війни в Західній Німеччині регулярно виловлювали шпигунок. Це були секретарки з урядових і державних установ: жінки середніх років, невиразні й незграбні. Їхньою самотністю та емоційним голодом користувалися хлопці зі східнонімецької розвідки Штазі. Танці зі зміями під східну музику справжнім шпигункам-роботягам були не до снаги, не до талії й не до стегон.