Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Загальний терпець урвався

13 лютого, 1999 - 00:00

Услід за українськими банкірами з урядом збираються судитися українські підприємці. «Діалогу з Кабміном не вийшло, тому Українська спілка промисловців і підприємців подала до Вищого арбітражного суду позов на Кабмін. Він стосується відомої постанови Кабміну про непрямі методи оподаткування підприємств податком на додану вартість. Постанова порушує Конституцію», — заявив перший віце-прем’єр УСПП Олексій Мірошниченко.

Дуже показова тенденція, яка сигналізує про те, що далі терпіти урядові експерименти не збираються навіть люди, котрі прямо залежать від виконавчої влади. «Лицемірний уряд, який зарвався, давно час поставити на місце», — заявив «Дню» відомий київський підприємець. Утім, представники УСПП, раніше відомі своєю безмежною толерантністю, були дипломатичнішими. Для них чергові урядові почини з ПДВ просто розрізали давній і дуже запалений нарив. Голова правління АТ «Фірма I. B. S.» Євген Роман заявив кореспондентові «Дня» Михайлу БІДЕНКУ, що «укази і закони, котрі видаються владою, схожою на диктатуру, не сприяють створенню робочих місць». Голова ради Харківського регіонального об’єднання УСПП Леонід Рубаненко зазначив, що «коли виробляється чергове рішення Кабміну, то наші вимоги виконуються з точністю до навпаки». А голова правління одного із ТОВ Алла Бєляєва обурена й здивована тим, що проект нового податкового кодексу (який насамперед стосується підприємців як основних платників податків. — Авт.) податкова адміністрація створює без участі промисловців.

А що ж уряд? Йому не відмовиш у сарказмі. Тільки днями (і це в лютому 99-го (!!!) — Авт.) він визнав «фінансове становище суб’єктів господарювання» критичним. Нібито раніше воно було чудовим або хоча б задовільним. Склалося враження, що наш уряд кілька років був виконавчою владою десь у Швейцарії і не знав ні про «недосконалість» українського податкового законодавства, ні про повну анархію перевіряючих організацій, що розплодилися, ні про падіння гривні й крах фондового ринку, ні про борги і неспроможність бюджету. Адже в уряду є «страшні» цифри: торік 55% (!) промислових і 90% (!) сільськогосподарських підприємств працювали збитково. І почалося це не вчора і навіть не минулого, й позаминулого року. На 1 грудня 1998 року кредиторська заборгованість в 1,6 разу (цифри, нагадаємо, офіційні) перевищувала обсяг ВВП.

І якого висновку дійшов уряд? Міністр економіки Василь Роговий: «Розрахунки з бюджетом свідчать про те, що платники податків стали на шлях усвідомленого ігнорування інтересів держави». Від себе додам, що «усвідомлене ігнорування інтересів» — не причина, а наслідок: держава дуже довго старалася і, схоже, таки добилася взаємності з боку підприємців.

Яна МОЙСЕЄНКОВА, «День»
Газета: