Оцінюватися буде спроможність військ виконувати завдання за призначенням у сучасних умовах, стверджують інспектори. Проте насправді йдеться про значно глибші речі.
Утворення 1991 року відомства в погонах, яке спочатку називалося Республіканською, а нині Національною гвардією, тісно пов’язане з проголошенням незалежності України. Тоді були побоювання, що 700-тисячне угруповання військ, дислоковане в країні, не підтримає прагнення республіки до свободи. І, аби мати під рукою хоч якусь силу, Президія Верховної Ради видала указ, за яким із частин Внутрішніх військ СРСР і було створено нову силову структуру.
Проте згодом, коли Збройні сили також присягнули на вірність Україні, подальша доля НГУ ставала приводом для перманентних суперечок: чи варто утримувати в державі декілька відомств у погонах зі схожими функціями. Однак НГУ ніколи не погоджувалася з такими закидами в свій бік. Нині ж Національна гвардія, яка нараховує в своєму складі близько 26 600 вояків, здається, має готуватись до «останнього параду» своєї самостійності. Саме такий висновок можна зробити із тверджень головного президентського військового інспектора генерала Василя Собкова. На запитання кореспондента «Дня», чи не пов’язана перевірка Національної гвардії з перспективами, як полюбляють казати генерали, оптимізації військової організації держави, він визнав: «Національна гвардія, аби зекономити кошти, може бути підпорядкована й існувати в структурі Збройних сил. З огляду на те, що при цьому буде діяти єдина система технічного, тилового та медичного забезпечення, це буде дешевше, за попередніми підрахунками, в півтора раза. Це світовий досвід. В арміях багатьох країн гвардія становить еліту, оскільки це частини найкращого вишколу і найкращого забезпечення».
Свого часу Олександр Кузьмук, який пересів у крісло міністра оборони саме з посади командувача НГУ, виношував ідею створення на базі гвардійських частин Мобільних сил. Нині їхню основу становлять дві повністю укомплектовані аеромобільні бригади. Проте в перспективі Мобільні сили ЗС можуть посилитись і гвардійцями. За словами Василя Собкова, в цьому «є частка правди»: «Подивимось, наскільки частини Національної гвардії насправді боєздатні, наскільки вони реально мобільні...»
Звісно, остаточне рішення буде ухвалюватись Верховним Головнокомандувачем. Проте в оцінках перспектив Національної гвардії є одна біла пляма, яка заслуговує на особливу увагу. За нині чинним законом про НГУ, серед основних завдань цієї силової структури є такі, як захист конституційного ладу, участь в охороні громадського порядку, участь у підтриманні режиму надзвичайного стану. Це все — внутрішні функції, які не можуть бути, за Конституцією, покладені на Збройні сили. Так що з юридичної точки зору Національна гвардія може стати складовою Збройних сил лише після суттєвих коректив завдань НГУ. Якщо, звісно, не передбачається щось більш кардинальне...
