У політичному вітчизняному спектрі новому віце-прем’єру з питань агропромислового комплексу, мабуть, найбільше пасує колір під назвою «президентський» (до речі, як пишуть «Киевские Ведомости», № 6, п. Гладій завив про те, що «альтернативи Президенту немає». — Ред.).
Посада віце-прем’єра, яку Гладій обійняв згідно з президентським указом минулого четверга, наразі є вершиною «трудової діяльності» 46-річного випускника Омського ветеринарного інституту. У номенклатурну обойму Михайло Васильович потрапив два десятиліття тому і за такий досить солідний термін устиг відзначитися на різних ділянках роботи: був і директором зонального риборозплідника, і головою правління колгоспу, і головою агропромислового комбінату. Злет кар’єри Гладія почався 1990 року, коли він зайняв крісло голови Стрийського райвиконкому. Після низки пертурбацій майбутній віце-прем’єр через два роки опинився у Львові, де почав працювати одразу заступником голови обласної держадміністрації. Улітку 1996 року Гладій відчув і «смак» київської роботи: став завідувачем відділу з питань АПК і продовольства Кабінету Міністрів. Іще через півроку уродженець села Стрілки і батько двох дітей відчув на своїх плечах тягар титулу «голова Львівської обласної державної адмiнiстрацiї».
За час перебування Михайла Гладія на посаді «губернатора» області серед львівських дотепників за будинком облдержадміністрації твердо закріпилася назва «обласна сільрада». Люди, які представляли абсолютно протилежні політичні напрямки, беззастережно згодні в одному: помилкою цієї адміністрації було акцентування в першу чергу на розвитку аграрного сектора Львівщини, тим часом промисловість існувала за принципом «на тобі, небоже, що мені не гоже». Можливо, така ситуація склалася через наявність (чи не надмірну) в обласнiй державнiй адмiнiстрацiї «чиновників від плуга», номенклатури, яка вийшла з колгоспів, осіла в адміністрації, а потім стрункими лавами вступила до АПУ (до речі, ще один парадокс місцевого політикуму, де сили, які формують політику в місті Львові та в області, дуже слабо представлені в обласній раді). Свою роль, безперечно, відіграв і поширений серед місцевого керівництва всіх щаблів принцип роботи не з фахівцями, а з лояльно налаштованими, відданими кадрами.
На основні огріхи у ставленні керівництва обласної державної адмiнiстрацiї загалом і Михайла Гладія зокрема до розвитку промисловості на Львівщині звертали увагу і представники законодавчої влади. Восени минулого року нардеп Тарас Стецьків досить гостро «пройшовся» по роботі обласної влади. Згадано було промислові гіганти «Електрон», «Світоч», «Галичфарм», які потрапили під ненав’язливий фінансовий коток закордонних партнерів, а пролобіювати інтереси промисловців-краян обласним бонзам не вистачило духу чи бажання; також було згадано безпідставні претензії облдержадміністрації до Дрогобицького нафтопереробного заводу.
Одразу після призначення Михайла Гладія на посаду віце-прем’єра з питань АПК голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії Тарас Стецьків в інтерв’ю кореспондентові «Дня» так прокоментував цю подію:
— У нашій країні за останні чотири роки посада заступника з питань АПК кілька разів запроваджувалась і кілька разів відмінялася. Біда в тому, що на сільському господарстві це зовсім не відобразилося. Я не думаю, що Михайлові Гладію буде легко за тих 7 чи 8 місяців, що залишилися до президентських виборів, щось кардинально змінити в агропромисловому комплексі. Одна справа, коли він міг це робити на теренах Львівської області, де в нього був персональний досвід та контакти, де в нього була напрацьована структура. Зовсім інше — зіткнутися з рутинною і жахливо не реформованою системою управління сільським господарством. Із другого боку, Михайло Васильович відразу наштовхується на колосальну протидію з боку Олександра Ткаченка, який, як відомо, вважає сільське господарство своєю вотчиною. Це призначення відбулося без відома Ткаченка, і, таким чином, віце-прем’єра із чисто економічного питання — Гладія буде включено в систему політичного протистояння виконавчої і законодавчої влади.
— Яку оцінку поставили б ви майже дворічній діяльності Михайла Гладія на посаді голови облдержадміністрації Львівщини?
— Він працював задовільно, якщо вести мову політичними категоріями, тобто ситуація в цілому утримувалася на одному рівні, не було колосальних збурень. Проте становище і не стало кращим. У цілому керованість процесами, на мою думку, була на задовільному рівні.
Однак це все висока політика. Простому ж обивателю-львів’янину насамперед пригадається історія з ремонтом вулиць. Пересічний платник податків мало розбирається в тонкощах закулісних ігор, зате точно знає, що Личаківську вулицю ремонтувало місто, а вулицю Шевченка — область. По Личаківській можна досі їздити хоч танком, а вулицю Шевченка через півроку ремонтували наново.
ДО РЕЧI
Великий переполох у Міністерстві охорони здоров’я й МЗЕЗторзі викликаний інформацією агентства Інтерфакс-Україна про зняття перших осіб Андрія Сердюка й Сергія Осики, поки що не мав продовження на рівні указів про кадрові перестановки.
На запитання кореспондента «Дня» В. ВОРОНЮКА Анатолій Волошин, керівник прес-центру Міністерства охорони здоров’я, заявив, що розмови про кадрові чистки, зокрема й стосовно зняття міністра, ведуться протягом двох останніх місяців. «Диму без вогню не буває, але офіційно ніяких розпоряджень у нас немає», — сказав він.
У МЗЕЗторзі нашу газету повідомили, що нині їхній міністр перебуває у відпустці. І, за словами помічника першого заступника міністра Сергія Борисова, хоча про плановані у структурі відомства зміни чують давно, що буде, не знає ніхто.
