Початок на 9-й стор.
Світлана ЛЕОНТЬЄВА,
ведуча програм «Інтерновини», «Подробиці» («Інтер»):
— Головна подія року-98 на ТБ?
— «Інтерновини» і «Подробиці» почали виходити в прямому ефірі. Вважаю, що це єдино можливий варіант для інформаційних програм.
— Подія-98 у країні?
— Падіння гривні. Криза залишила незгладимий слід у душі та дірку в гаманці, що не піддається штопанню.
— Глядацький відгук, який найбільше запам’ятався в цьому році?
— Один глядач просив — чомусь саме мене! — переконати керівництво каналу не дублювати російською мовою американські фільми, бо весь світ дивиться їх в оригіналі. Але найцікавішим був лист, який надійшов на адресу прес-служби телеканалу «Інтер». Невідомий глядач написав: «У країні розруха, а Леонтьєва усміхається!» Повірте, в мене в житті ті ж проблеми, що й в інших. Але невже комусь полегшає, якщо я буду в кадрі з похмурим виразом обличчя?!
Тамара ЩЕРБАТЮК,
автор і ведуча програми
«Надвечір’я» (УТ-1):
— Вашій програмі «Надвечір’я» вже виповнилося десять років. За цей час вона постарішала чи помолодшала?
— Звичайно, помолодшала. До немолодих людей, для яких спочатку робилася передача, приєдналася більш молода аудиторія — ті, кому 30—40 років.
— Як ви вважаєте, чого чекають від «Надвечір’я» ваші глядачі?
— Вони чекають передусім спілкування. Хоч як це не парадоксально. Навіть тим, кому після сорока, сьогодні дуже важко спілкуватися. І іншої такої передачі, спрямованої на спілкування, ні в Україні, ні в СНД більше немає. Тому люди до нас тягнуться. І виявилося, що слово «надвечір’я» вже зійшло з екранів і увійшло в побут. У різних містах створюються клуби спілкування і співтовариства із цією назвою, вони переймають наше напрацювання, просять прислати сценарії. І ми допомагаємо людям зрозуміти, що вік «надвечір’я» — це також чудово. Що нового в нас намічається наступного року? Передусім передачі з клубу «Надвечір’я», який от-от відкриється в одному з районів Києва.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ,
голова адміністративної ради
каналу СТБ:
— Який досвід, набутий 1998 року, знадобиться вам у майбутньому?
— Я зрозумів, що головне, якщо хочеш робити якісне ТБ — не в кількості техніки або грошей, а в наявності розумної логіки в твоїх діях, логіки, спрямованої на творення. І що якщо ти хочеш чогось добитися, то треба діяти рішуче і навіть жорстко. Цієї жорсткості мені не вистачало.
Що ж до СТБ, то нашою помилкою було те, що ми хотіли догодити всім, а це ніколи не виходить. Важливо було відчути свого глядача, не зраджуючи йому ні в чому. Думаю, останнім часом ми уточнили свою спрямованість. СТБ стане більш інформаційним каналом, з орієнтацією на молодь і середній вік.
Микола ВЕРЕСЕНЬ,
ведучий «Табу» («1+1»):
— Що вам запам’яталося з життя країни цього року?
— 365-денна параноя, що не припиняється ні на хвилину. Всеохопна параноя. Хоча, можливо, я помиляюся, і це зовсім не параноя, а олігофренія.
— Що запам’яталося з життя каналу «1+1»?
— Прекрасні, ні з чим незрівнянні рецензії газети «День» у виконанні Наталії Лігачової та її колег.
— Заради чого варто працювати?
— Саме заради цих рецензій і варто працювати.
Євген ПЕРЕБІЙНІС,
директор і режисер «Кроликів»:
— Які сюрпризи ви з «Кроликами» готуєте глядачам у 99-му?
— Ми уклали з телеканалом «Інтер» договір на виробництво нової програми — «Доміно». Сподіваюся, глядачі побачать її першого січня.
Юрій МАКАРОВ,
ведучий «Телеманії» («1+1»):
— Ваші найсильніші враження року?
— Одне з вражень описується рядком із бардівської пісні: «Мы спина к спине у мачты против тысячи вдвоем». Це до того, що минулого року нас знову й знову намагалися «з’їсти». Щоправда, нас на «1+1» не двоє, але відчуття невеликої команди, яка в потрібний момент збирається, гуртується і готова захищатися до останнього, дивно гріє душу. А ще я переселився до власної квартири, яку допомогла купити моя компанія. А ще моя півторарічна донечка почала розмовляти. Фразами. А ще... А втім, хіба цього мало?
Ірина ЗіНЧЕНКО,
ведуча передачі «Уїкенд» («Інтер»):
— Чим відрізняються передачі нашого і російського ТБ?
— Якщо вони хороші — нічим.
— Якого глядача ви любите?
— Розумного і доброго.
— Що ви подаруєте на Новий рік своєму коханому чоловіку?
— Це таємниця. Велика.
Костянтин МЕЛАДЗЕ,
музичний продюсер телеканалу
«Інтер», композитор:
— Як ви оцінюєте стан розважального ТБ в Україні?
— За великим рахунком воно в Україні існує повною мірою. І що дуже приємно — грунтується на українському менталітеті. Це яскраво виражений національний гумор — програми «Прокинься і співай!» на «Інтері», «СВ-шоу» «Студії «1+1» і багато інших. Моя думка: музичні програми для комерційного телебачення малоперспективні, оскільки їхній рейтинг обмежений. Тому необхідно суміщати в одному проекті музичний і розважальні жанри.
Ілля НОЯБРЬОВ,
головний продюсер ТЕТ,
автор і ведучий передачі
«Я пам’ятник собі»:
— Ваша улюблена жінка на телеканалі ТЕТ?
— «Артеміда». Це мій спонсор.
— Чого чекати глядачеві від Іллі Ноябрьова в 99-му на каналі «ТЕТ»?
— Зараз готую зовсім свіже ток-шоу під назвою «Великий комбінатор». Але воно ще вимагає серйозної роботи.
Ігор СЛІСАРЕНКО,
ведучий «ТСН» («1+1»):
— Оцінка телеглядачами вашої праці, яка найбільше запам’яталася?
— Одного разу мені надійшов лист, в якому були такі рядки: «Якщо Вас немає у вечірньому випуску ТСН, то моя дружина не може заснути. Якщо вас немає в ранковому випуску — вона не може прокинутися».
Микола КАНіШЕВСЬКИЙ,
головний редактор ТІА «Вікна»:
— Що, на ваш погляд, буде потрібно тележурналістам 1999 року, щоб «зберегти обличчя» і не бути «перемеленими» в ході майбутніх президентських виборів?
— Відповім одним словом: порядність. Саме вона вимагається від журналістів завжди, а під час виборів — особливо.
Іванна КОБЕРНИК, журналіст
і ведуча телеканалу СТБ:
— Яким ви бачите ТБ 1999 року?
— Хочеться, щоб у програмах, не тільки наших, було більше оптимізму. Новинами класу «жах, жах, кошмар» людей не здивуєш. До залякувань в українців уже імунітет. Тому, розкриваючи будь-яку гостру проблему, завжди шукаю людей, які не тільки скажуть, як усе погано, а й зможуть пояснити, який є вихід, із ким, де й коли можна його знайти.
№252 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Початок на 9-й стор.
Світлана ЛЕОНТЬЄВА,
ведуча програм «Інтерновини», «Подробиці» («Інтер»):
— Головна подія року-98 на ТБ?
— «Інтерновини» і «Подробиці» почали виходити в прямому ефірі. Вважаю, що це єдино можливий варіант для інформаційних програм.
— Подія-98 у країні?
— Падіння гривні. Криза залишила незгладимий слід у душі та дірку в гаманці, що не піддається штопанню.
— Глядацький відгук, який найбільше запам’ятався в цьому році?
— Один глядач просив — чомусь саме мене! — переконати керівництво каналу не дублювати російською мовою американські фільми, бо весь світ дивиться їх в оригіналі. Але найцікавішим був лист, який надійшов на адресу прес-служби телеканалу «Інтер». Невідомий глядач написав: «У країні розруха, а Леонтьєва усміхається!» Повірте, в мене в житті ті ж проблеми, що й в інших. Але невже комусь полегшає, якщо я буду в кадрі з похмурим виразом обличчя?!
Тамара ЩЕРБАТЮК,
автор і ведуча програми
«Надвечір’я» (УТ-1):
— Вашій програмі «Надвечір’я» вже виповнилося десять років. За цей час вона постарішала чи помолодшала?
— Звичайно, помолодшала. До немолодих людей, для яких спочатку робилася передача, приєдналася більш молода аудиторія — ті, кому 30—40 років.
— Як ви вважаєте, чого чекають від «Надвечір’я» ваші глядачі?
— Вони чекають передусім спілкування. Хоч як це не парадоксально. Навіть тим, кому після сорока, сьогодні дуже важко спілкуватися. І іншої такої передачі, спрямованої на спілкування, ні в Україні, ні в СНД більше немає. Тому люди до нас тягнуться. І виявилося, що слово «надвечір’я» вже зійшло з екранів і увійшло в побут. У різних містах створюються клуби спілкування і співтовариства із цією назвою, вони переймають наше напрацювання, просять прислати сценарії. І ми допомагаємо людям зрозуміти, що вік «надвечір’я» — це також чудово. Що нового в нас намічається наступного року? Передусім передачі з клубу «Надвечір’я», який от-от відкриється в одному з районів Києва.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ,
голова адміністративної ради
каналу СТБ:
— Який досвід, набутий 1998 року, знадобиться вам у майбутньому?
— Я зрозумів, що головне, якщо хочеш робити якісне ТБ — не в кількості техніки або грошей, а в наявності розумної логіки в твоїх діях, логіки, спрямованої на творення. І що якщо ти хочеш чогось добитися, то треба діяти рішуче і навіть жорстко. Цієї жорсткості мені не вистачало.
Що ж до СТБ, то нашою помилкою було те, що ми хотіли догодити всім, а це ніколи не виходить. Важливо було відчути свого глядача, не зраджуючи йому ні в чому. Думаю, останнім часом ми уточнили свою спрямованість. СТБ стане більш інформаційним каналом, з орієнтацією на молодь і середній вік.
Микола ВЕРЕСЕНЬ,
ведучий «Табу» («1+1»):
— Що вам запам’яталося з життя країни цього року?
— 365-денна параноя, що не припиняється ні на хвилину. Всеохопна параноя. Хоча, можливо, я помиляюся, і це зовсім не параноя, а олігофренія.
— Що запам’яталося з життя каналу «1+1»?
— Прекрасні, ні з чим незрівнянні рецензії газети «День» у виконанні Наталії Лігачової та її колег.
— Заради чого варто працювати?
— Саме заради цих рецензій і варто працювати.
Євген ПЕРЕБІЙНІС,
директор і режисер «Кроликів»:
— Які сюрпризи ви з «Кроликами» готуєте глядачам у 99-му?
— Ми уклали з телеканалом «Інтер» договір на виробництво нової програми — «Доміно». Сподіваюся, глядачі побачать її першого січня.
Юрій МАКАРОВ,
ведучий «Телеманії» («1+1»):
— Ваші найсильніші враження року?
— Одне з вражень описується рядком із бардівської пісні: «Мы спина к спине у мачты против тысячи вдвоем». Це до того, що минулого року нас знову й знову намагалися «з’їсти». Щоправда, нас на «1+1» не двоє, але відчуття невеликої команди, яка в потрібний момент збирається, гуртується і готова захищатися до останнього, дивно гріє душу. А ще я переселився до власної квартири, яку допомогла купити моя компанія. А ще моя півторарічна донечка почала розмовляти. Фразами. А ще... А втім, хіба цього мало?
Ірина ЗіНЧЕНКО,
ведуча передачі «Уїкенд» («Інтер»):
— Чим відрізняються передачі нашого і російського ТБ?
— Якщо вони хороші — нічим.
— Якого глядача ви любите?
— Розумного і доброго.
— Що ви подаруєте на Новий рік своєму коханому чоловіку?
— Це таємниця. Велика.
Костянтин МЕЛАДЗЕ,
музичний продюсер телеканалу
«Інтер», композитор:
— Як ви оцінюєте стан розважального ТБ в Україні?
— За великим рахунком воно в Україні існує повною мірою. І що дуже приємно — грунтується на українському менталітеті. Це яскраво виражений національний гумор — програми «Прокинься і співай!» на «Інтері», «СВ-шоу» «Студії «1+1» і багато інших. Моя думка: музичні програми для комерційного телебачення малоперспективні, оскільки їхній рейтинг обмежений. Тому необхідно суміщати в одному проекті музичний і розважальні жанри.
Ілля НОЯБРЬОВ,
головний продюсер ТЕТ,
автор і ведучий передачі
«Я пам’ятник собі»:
— Ваша улюблена жінка на телеканалі ТЕТ?
— «Артеміда». Це мій спонсор.
— Чого чекати глядачеві від Іллі Ноябрьова в 99-му на каналі «ТЕТ»?
— Зараз готую зовсім свіже ток-шоу під назвою «Великий комбінатор». Але воно ще вимагає серйозної роботи.
Ігор СЛІСАРЕНКО,
ведучий «ТСН» («1+1»):
— Оцінка телеглядачами вашої праці, яка найбільше запам’яталася?
— Одного разу мені надійшов лист, в якому були такі рядки: «Якщо Вас немає у вечірньому випуску ТСН, то моя дружина не може заснути. Якщо вас немає в ранковому випуску — вона не може прокинутися».
Микола КАНіШЕВСЬКИЙ,
головний редактор ТІА «Вікна»:
— Що, на ваш погляд, буде потрібно тележурналістам 1999 року, щоб «зберегти обличчя» і не бути «перемеленими» в ході майбутніх президентських виборів?
— Відповім одним словом: порядність. Саме вона вимагається від журналістів завжди, а під час виборів — особливо.
Іванна КОБЕРНИК, журналіст
і ведуча телеканалу СТБ:
— Яким ви бачите ТБ 1999 року?
— Хочеться, щоб у програмах, не тільки наших, було більше оптимізму. Новинами класу «жах, жах, кошмар» людей не здивуєш. До залякувань в українців уже імунітет. Тому, розкриваючи будь-яку гостру проблему, завжди шукаю людей, які не тільки скажуть, як усе погано, а й зможуть пояснити, який є вихід, із ким, де й коли можна його знайти.
№252 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
