Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Риболовля» в ім'я порятунку?

25 грудня, 1998 - 00:00

Фільм «Особливості національної риболовлі» б'є всі рекорди рейтингів популярності і касових зборів. За відомостями, отриманими від ексклюзивного дилера відеотиражу «Риболовлі» в Україні — «Студії 1», — реалізація ліцензійного типажу фільму вперше перейшла 30-тисячний рубіж за перші три тижні продажу.

Власники прав «Риболовлі» — представництво в Україні «Прем'єр відео фільм» і студія-дилер буквально першими пройшли через всі терни отримання дозвільних документів на торгівлю фільмом (дико звучить, але що вдієш — термінологія) в Мінкультури, ДААСПі, Мінторгівлі. З'ясувалося, що сумнозвісний «атестат» хоч і «страховище», але підприємцям із міцними нервами і добрими продуктами його боятися не варто. Боятися треба піратів, котрі «завдають шкоди». Проте цього разу досить ефективно працює правоохоронна система: контролює, «громить», «вилучає». Щоправда, деякі особи все ж торгують з-під поли, оскільки дешевше, в грубо ксероксній упаковці, та й відеопрокат, поки що не «охоплений» новим законодавством, «займається піратством», але то дрібниці.

У день презентації релізу відеокасет «Риболовлі», яка пройшла в Будинку кіно на початку грудня, відбулася ділова зустріч вiдеопідприємців із представниками міністерств і відомств, причетних до державного регулювання відеобізнесу. Зустріч була сумбурною, комусь видалася непідготовленою, але, на мою думку, виявилася дуже корисною для обох сторін.

Підприємці зрозуміли, що «закон суворий, але він — закон», що указ Президента і постанови Кабінету Міністрів ніхто відміняти не збирається, максимум чого можна добитися, то це деякого зменшення бюрократичної тяганини навколо випуску відеокасет. А міністерські чиновники зрозуміли, що вони «страшенно далекі від народу», дуже погано розбираються в технології відеобізнесу, його комерційній ситуації, щоб грамотно «регулювати».

Однак є надія. У надрах міністерських кабінетів гуляє проект змін і доповнень до указу і постанов. Проте, коли ці корективи будуть утілювати — невідомо.

На діловій зустрічі в Будинку кіно проявилися дві характерні особливості поточного моменту: багато хто із представників відомств, які прибули на нараду, навіть не знайомі одне з одним, абсолютно не контактують під час розробки законодавства, що є, природно, причиною суперечностей вимог до бізнесменів. У той же час відеобізнесмени також жодним чином не об'єднуються. Ведуть мову про асоціацію, але все ніяк її не створять. Причина зрозуміла: круті компанії між собою — конкуренти, а це заважає їм об'єднатися, а дрібні — слабосильні, великим не рівня, в них навіть немає коштів для юридичної допомоги.

Усі ці особливості національного відеобізнесу розігруються на тлі пожвавлення відео... під впливом російських «Особливостей національної риболовлі».

Однак рятує «Риболовля» не тільки відеокасетний бізнес. Стрепенувся і кінопрокат в Україні. Сміливець, котрий купив за «недешево» кіноправа, вже через місяць відсвяткував перемогу: витрати окупилися, в спорожнілих кінотеатрах знову з'явилися черги біля кас. «Риболовля» стане подарунком і телебаченню: ГРТ, а разом із ним і наш «Інтер» одержали її для показу 1 січня. Звичайно, для продажу відеокасет, а тим більше, для кінопрокату, це — негативний чинник. І в той же час, за деякими прогнозами, не виключено, що рівень продажу не знизиться. Проте відеопрес, як і будь-який інший бізнес, — це гра, ризик із непередбачуваним результатом.

Саме на цій тезі будується експеримент, розпочатий у Києві.

Уперше одночасно в декількох кінотеатрах («Київська Русь», «Дружба», «Ленінград») почався ліцензійний показ фільму на великому екрані так званим способом електронного кіно (відеопроекції). Результати подають надію: в кінозалах з'явилися глядачі, які своїм сміхом зігрівають «заморожений» кінопрокат. Ну... за «Риболовлю»!

№248 24.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Газета: 
Рубрика: