Від минулого понеділка голодує на майдані Незалежності, навпроти будинку Хмельницької облдержадміністрації, Євген Ступак, підполковник запасу (на фото).
Стоїть у військовому строю. Поруч — його плащ-намет і написані на великому аркуші паперу вимоги до місцевої влади. Запевняє, що впаде, але не залишить майдан, аж доки «не доб’ється правди».
Після звільнення в запас Є. Ступак купив собі хату у приміському селі Мала Колибань. Тут-таки його обрали депутатом сільради. Бо, як стверджує сам Cтупак, не змирився, що «голова колгоспу «Поділля» Іван Кіріяк без згоди селян продав комерсантам за ламаний шеляг клуб, ФАП, інші громадські споруди». Кудись, мовляв, зникли безслідно гроші, зібрані людьми для того, щоб прокласти водогін...
Є. Ступак на цьому майдані не вперше. Раніше виходив разом із літніми малоколибанськими селянами «мітингувати», потім — «пікетувати». Відтак був схід села, де райкерівництво запевняло, що «все буде повернено, зроблено» і т. ін. На жаль, нічого не повернули, нічого не зробили, хоча «з наведеними фактами погодилися». Голодуючий вважає, що І. Кіріяк водить дружбу з головою райдержадміністрації Володимиром Цимбалюком — «свій своєму не ворог». Облкерівництво про те знає, «та ніяких заходів не вжива».
Біля голодуючого зупиняються перехожі. Співчувають йому, що голодний, холодний. Висловлюють припущення, що ось-ось упаде й знепритомніє. Поділяють його міркування, що «все розтягнуто-розкрадено». Запитують, «чому з війська не взяв із собою якусь гармату»?.. Поки що керівництво не вступає у «переговори» із цим змерзлим і голодним, та впертим відставним підполковником. У розмові з кореспондентом «Дня» Є. Ступак згадав, що Мала Колибань зверталась і до «гаранта Конституції», та поки що відповіді на своє звернення не одержала...
№243 18.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
